Єлена і чоловіки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єлена і чоловіки
фр. Élèna et les Hommes
Жанрдрама / мелодрама
РежисерЖан Ренуар
ПродюсериЙозеф Бергольц
Анрі Дойчмайстер
Едуар Жид
СценаристиЖан Ренуар, Жан Серж
У головних
ролях
Інгрід Бергман
Жан Маре
Мел Феррер
ОператорКлод Ренуар
КомпозиторЖозеф Косма
Жорж Ван Парі
ХудожникЖан Андре
КостюмерРозін Деламар
Моніка Плотен
Кінокомпанія• Franco-London Films
• Les Films Gibée (Париж)
• Electra Compania Cinematografica (Рим)
Дистриб'юторWarner Brothers і Netflix
Тривалість95 хв.
Мовафранцузька
КраїнаФранція Франція
Італія Італія
Рік1956
Дата виходу12 вересня 1956 (Париж)
31 грудня 1956 (Італія)
IMDbID 0049177
РейтингIMDb: 6.4/10 stars

«Єлена і чоловіки» (фр. Élèna et les Hommes) — франко-італійський фільм-драма 1956 року, поставлений режисером Жаном Ренуаром з Інгрід Бергман і Жаном Маре в головних ролях. Стрічка є третьою роботою режисера з трилогії, якій передують «Золота карета» (фр. Le carrosse d'or, 1953) і «Французький канкан» (фр. French Cancan, 1955)[1].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Париж, 1880 рік. Польська княгиня Єлена Сороковська (Інгрід Бергман), жінка добросерда, вірить, ніби на неї покладена особлива місія: допомагати деяким чоловікам здійснити їхні покликання. Взявши участь в долі композитора, оперою якого зацікавилася міланська «Ла Скала», вона опинилася на мілині і готується вийти заміж за старого взуттєвого магната Мартена-Мішо (П'єр Бертен). 14 липня, в день взяття Бастилії, вона зустрічає в натовпі графа Анрі де Шевенкура (Мел Феррер), який знайомить її з генералом Ролланом (Жан Маре), нинішнім кумиром парижан й усієї Франції. Генерал явно зачарований прекрасною полькою. Вона вручає йому маргаритку як талісман.

Незабаром генералові пропонують портфель військового міністра, і він приймає цю пропозицію. Проте його радники хочуть, щоб він узяв у свої руки владу. Роллан не наважується вийти за рамки закону. Радники доручають Анрі переконати Єлену, щоб та підштовхнула генерала до дії, якщо вже її краса так його вразила. Вона зустрічається з Ролланом у замку Мартена-Мішо неподалік від того місця, де генерал командує навчаннями. Мартен-Мішо включається у гру і негайно відкладає шлюб за умови, що майбутній уряд підвищить митні збори на закордонне взуття. Але Анрі починає жалкувати, що втрутився в цю справу. Він кохає Єлену і розуміє, що ризикує її втратити.

Виконуючи завдання, Єлена радить генералові направити ультиматум Німеччині, яка не хоче відпускати полоненого на прізвище Відобан, який випадково приземлилося там на повітряній кулі. Роллан слухається її поради, і Німеччина поступається. Генерал знову тріумфує. Уряд, зляканий його зростаючою популярністю, відправляє його у заслання в Бурбон-Сален, а потім і віддає під арешт. Радники Роллана, натхненні результатами виборів, вважають, що Роллану більше нічого втрачати, а тому він повинен грати ва-банк. Нове побачення Єлени з генералом організоване в таємному «будинку» Рози ля Роз у Бурбон-Салені. Генерал втікає з-під арешту і приходить до Єлени. Але Анрі у відповідь йде в контратаку. За допомогою циганського табору, що осів неподалік, він влаштовує так, що Єлена опиняється в його руках, а Роллан їде зі своєю колишньою коханкою — не в Єлисейський палац, а на південь, назустріч коханню.

У ролях

[ред. | ред. код]
Інгрід Бергман ···· княгиня Єлена
Жан Маре ···· граф Франсуа Роллан
Мел Феррер ···· Анрі де Шевенкур
Жан Рішар ···· Ектор
Магалі Ноель ···· Лолотт
Жульєт Греко ···· Міарка
П'єр Бертен ···· Мартен-Мішо
Жан Клодіо ···· композитор
Еліна Лабурдетт ···· Полетт Ескоф'є
Дора Долл ···· Роза ля Роз
Фредерік Дюваллес ···· Годен
Жак Жуанно ···· його син
Рено Марі ···· Флері
Гастон Модо ···· циганський барон

Виробництво

[ред. | ред. код]
  • Значна частина «Єлени і чоловіків» знімалася французькою і англійською мовами одночасно. Між французькою версією і англійською, названою «Париж творить дивні речі» (англ. Paris Does Strange Things), є деякі відмінності. На початку англійської версії немає персонажа Жана Клодіо — композитора, якому допомагає Єлена. Вирізана велика кількість маленьких фрагментів сцен, а одна сцена зникла цілком: дуель Мела Феррера зі своїм суперником в кафе. Рено Марі (головний радник Роллана), що з'являється у багатьох сценах, замінений на Джорджа Гіггінза[2].
  • Англомовна версія коротша від французької на 12 хвилин[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Faulkner, Christopher. Elena and Her Men. The Criterion Collection. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 14.06.2016.
  2. а б Жак Лурселль, 2009.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Лурселль, Жак. Éléna et les hommes / Елена и мужчины // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 925-928. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]