Іллічевський Анатолій Хомич
| Анатолій Хомич Іллічевський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 13 червня 1913 Верхньодніпровськ, Катеринославська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1 грудня 1992 (79 років) Київ, Україна |
| Країна |  Російська імперія →  СРСР →  Україна |
| Діяльність | перекладач |
| Alma mater | Київський університет |
| Галузь | український бібліограф, літературознавець, перекладач, поліглот |
| Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук |
| Відомі учні | Житник Володимир Костянтинович |
| Війна | німецько-радянська війна |
| Нагороди |     |
Анато́лій Хоми́ч Ілліче́вський (нар. 1 (13) червня 1913, Верхньодніпровськ — 1 грудня 1992, Київ) — український бібліограф, літературознавець, перекладач, поліглот. Доктор філологічних наук, професор.
Учасник німецько-радянської війни, нагороджений орденом Червоної Зірки, медаллю «За відвагу», орденом «Верошілаг» (Червона зірка) Угорської Народної республіки, медаллю Ветеран праці[1].
У шкільні та студентські роки займався спортом, мав другий розряд зі гімнастики та альпінізму. У 1941 закінчив Київський університет ім. Тараса Шевченка, вступив до аспірантури та пішов добровольцем на фронт. На війні служив у розвід роті та перекладачем у розвід відділі штабу Шостої парашутно-десантної дивізії, опанував угорську мову.
З 1946 працював викладачем на кафедрі зарубіжної літератури Київського університету ім. Т. Шевченка. З 1972 — доктор філологічних наук, професор. Досліджував історію літератури Західної Європи та Латинської Америки.
Чимало спільно працював над перекладами з Олександром Чукавіним.
Серед його вихованців — перекладач Володимир Житник[2].
.jpg)
Дружина — мовознавиця, доцент Київського університету ім. Т. Шевченка Ольга Бурмістренко (1918—2004).
Помер 1 грудня 1992 року. Похований разом з дружиною та сином у колумбарії Байкового кладовища (ділянка № 5, нижня тераса, 50°24′59″ пн. ш. 30°30′10″ сх. д. / 50.4164944° пн. ш. 30.5028611° сх. д.).
Серед його перекладів з італійської:
- «Метелло» Васко Пратоліні, Державне видавництво художньої літератури, 1960 (також автор передмови й приміток);
- «Пригоди Цибуліно. Повість-казка», Джанні Родарі, Державне видавництво дитячої літератури УРСР, 1961;
- «Спартак» Рафаелло Джованьйолі, «Молодь», 1974,
- окремі новели Дж. Боккаччо (опубліковані разом зі статтею «Новели молодого Джованні Бокаччо» в журналі «Всесвіт», 1988, № 10)[3].
Написав дослідження:
- про «Йоганнеса Бехера» — 1953,
- «Ленін в художній літературі Заходу» — 1969,
- про поета Вітторіо Альф'єрі (в Українській Радянській Енциклопедії).
Написав статті про творчість Дж. Голсуорсі, Е. Хемінгуея, Б. Шоу, Ю. Фучіка.
- ↑ Биография [Архівовано 3 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Энциклопедия КНУ им. Т. Шевченко
- ↑ Якщо Росія хоче забрати Крим, нехай віддає нам Білгородську область. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
- ↑ Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
|
- Народились 13 червня
- Народились 1913
- Уродженці Верхньодніпровська
- Померли 1 грудня
- Померли 1992
- Померли в Києві
- Викладачі Київського університету
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За відвагу»
- Нагороджені медаллю «Ветеран праці»
- Нагороджені медаллю «За оборону Києва»
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Українські літературознавці
- Українські перекладачі
- Українські педагоги
- Українські професори
- Доктори філологічних наук України
- Поховані на Байковому кладовищі
- Автори Української літературної енциклопедії