Аміс (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аміс
'Amis / Pangcah ([paŋt͡saʜ])
Поширення амісської мови (фіолетовим)
Поширення амісської мови (фіолетовим)
Поширена вТайвань Тайвань
Етнічність200 000 амісів (2014)[1]
Носії108 000[2]
ПисемністьЛатиниця
Класифікація
Східнотайванські мови
Аміссько–сакізайські
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3ami
Аміс вважається мовою під загрозою

Аміс (Sowal no 'Amis або Pangcah) — тайванська мова, якою говорять аміс (або амі), корінний народ Тайваню, що живе вздовж його східного берега. Є найпоширенішою з тайванських мов, якою говорять від міста Хуалянь на півночі до Тайдуна на півдні; також є аміси що живуть на півострові Хенчун близ південного краю острова, проте мова амісів півночі вважається окремою мовою.

Державні послуги у районах, де живуть аміси, надаються їхньою мовою: наприклад, залізничні станції у Хуалянь та Тайдуні роблять оголошення амісською та мандаринською мовами. Однак, небагато амісів віком до 20 років у 1995 були спроможні говорити амісською мовою. Невідомо, скільки конкретно з 200 000 амісів знають свою мову, але вважається, що третина корінних тайванців знають власні мови.

Діалекти

[ред. | ред. код]

Мова аміс — кластер діалектів. Є п'ять діалектів: південна аміс, тавалонґ-ватаан, центральна аміс, Ченкун-кваншань та північна аміс (Нанші-аміс, що включає натаоран).

Сакізая — мова на межі вимирання, якою говорять найпівнічніші аміси, але вона не є взаємно зрозумілою з північною аміс.

Фонологія

[ред. | ред. код]

У наступній таблиці наведено фонеми центральної аміс[3].

Приголосні

[ред. | ред. код]
Приголосні мови аміс
Губні Зубні Ясенні Палатальні Задньоязикові Фарингальні Гортанні
Носові m ⟨n⟩ ŋ ⟨ng⟩
Проривні й африкати p ⟨t⟩ t͡s ⟨c⟩ k ʡ ~ ʢ ⟨ʼ⟩ ʔ ⟨^⟩
Фрикативи v ⟨f⟩ ð ~ ɮ̪ ⟨d⟩ s ⟨s⟩ (ɣ) ⟨g⟩ ʜ ⟨h⟩
Дрижачі r ⟨r⟩
Бокові одноударні ɺ̠ ⟨l⟩
Апроксиманти w ⟨w⟩ j ⟨y⟩

Дзвінкий задньоязиковий фрикативний /ɣ/ наведено у дужках, бо він зустрічається лише в запозиченнях, як-от rigi /riˈɣiʔ/ 'хребет між ділянками рисового поля'.

Надгортанні приголосні важко класифікувати. Деякі джерела відносять їх до фарингальних або навіть увулярних. Незрозуміло, чи є [h] окремою від [ʜ] фонемою, чи лише алофоном. Глухий фарингальний фрикативний [ħ] є алофоном /ʜ/ наприкінці слова.

Глухі проривні /p t k ʡ/ та африкат /t͡s/ у скупченнях приголосних чітко вимовляються, тож слово cecay (один) вимовляється як [t͡sᵊt͡saj]; як і /s/: sepat (чотири) — [sᵊpatʰ]. Виключенням є гортанна змичка, що затримується[en] наприкінці складу. Дзвінкі фрикативні /v ɮ ɣ/ оглушуються до [f ɬ x] наприкінці, а інколи на початку вимови. /ɮ/ може бути міжзубним[en] або зазубним. Сибілянти, /t͡s s/, можуть ставати палаталізованими ([t͡ɕ ɕ]) перед /i/. Фонема /j/ не може опинитись на початку слова. /ɺ/ часто є заясенним, та він чітко вимовляється (не затримується) наприкінці слова: [ʡuʡuɺ̠ᵊ] "fog".

/ɮ/ значно варіюється у різних діалектах. У селищі Фенбінь, розташованому в центрі ареалу амісів, ця фонема вимовляється як дзвінкий зубний фрикативний [ð], а в місті Канко, що знаходиться лише за 15 кілометрів від Фенбінь, — боковий [ɮ̪]. У північній аміс, це проривний [d̪], що між голосними може послаблюватись до [ð]. Є також свідчення, що на півночі також інакше вимовляються надгортанні приголосні, але інформація про це суперечлива. У центральній аміс, фонема /ʜ/ завжди глуха, а /ʡ/ часто супроводжується вібраціями, що може означати, що звук вимовляється, як надгортанний дрижачий [ʢ]. Едмонсон та Елсінґ зазначають, що ця фонема є надгортанною на початку та посеред вимови, але в самому кінці вона стає епіглото-фарингальною[en].

Споріднена мова сакізая, розрізнює дзвінкий /z/ та глухий /s/.

На письмі, /ts/ пишеться, як ⟨c⟩, /j/ — ⟨y⟩, /ʡ/ — ⟨'⟩, /ʔ/ — ⟨^⟩, /ɮ/ — ⟨d⟩, /ŋ/ — ⟨ng⟩, та /ʜ/ — як ⟨x⟩.

Голосні

[ред. | ред. код]
Голосні мови аміс
Передні Середні Задні
Високі i u
Середні (ə̆)
Низькі a

В мові аміс є три головних голосних, /i a u/. Хоч мала кількість голосних фонем дає простір для варіації у їх вимові, вони доволі близькі до відповідних їм звуків [i] [a] [u], хоч і звуки /a/ та /u/ тяжіють одне до одного (можуть звучати ближче до [o]), у той час, як із /i/ такого явища нема (зближення до звука [e]).

Поміж приголосних у групі може виникати епентетичний глухий звук шва, вказаний в таблиці в дужках. Щоправда, шва виступає самостійною фонемою у небагатьох словах (де записується як "e"). Втім, нема випадків, де наявність чи відсутність шва змінює значення слова, тож якщо такі шва також є епентетичними, то в такому разі у мові аміс є слова, що не містять голосних фонем взагалі. Приклади слів із таким "е": malmes — "сумний", що вимовляється як [maɺə̆mːə̆s]; ’nem "шість", вимовляється, як [ʡnə̆m] або [ʡə̆nə̆m].

Наголос

[ред. | ред. код]

Наголос зазвичай падає на останній склад[3].

Приклади слів

[ред. | ред. код]
  • lotong: мавпа
  • fafoy: свиня
  • wacu: собака
  • cecay: один
  • tosa: два
  • tolo: три
  • sepat: чотири
  • lima: п'ять
  • 'enem: шість
  • pito: сім
  • falo: вісім
  • siwa: дев'ять
  • polo': десять
Порівняння слів аміс та інших австронезійських мов
Українська Аміс Тагалог Пангасінан Капампанган Ілокано Яванська Сунданська Малайська
один cecay isa sakey isa maysa siji hiji satu
два tosa dalawa dua adwa dua loro dua dua
три tolo tatlo talo atlo tallo telu tilu tiga
чотири sepat apat apat apat uppat papat opat empat
п'ять lima lima lima lima lima lima lima lima
шість 'enem anim anem anam inem enem genep enam
сім pito pito pito pitu/pito pito pitu tujuh tujuh
вісім falo walo walo walu/walo walo wolu dalapan delapan
дев'ять siwa siyam siyam siam siam sanga salapan sembilan
десять polo' sampu samplo apulu/apulo sangapulo sepuluh sapuluh sepuluh
  • У мові тагалог: baboy (свиня), aso (собака), tatlo (3), apat (4), lima (5), anim (6), pito (7), walo (8)
  • У капампанган: asu (собака), atlo (3), apat (4), lima (5), anam (6), pitu/pito (7), walu/walo (8), siyam (9), apulu/apulo (10), ama (батько), ima (мати)
  • В ілокано: baboy (свиня), aso (собака), maysa (1), dua (2), tallo (3), uppat (4), lima (5), inem (6), pito (7), walo (8), siam (9), sangapulo (10)
  • У яванській: lutung (мавпа), babi (свиня), asu (собака), siji (1), loro (2), telu (3), papat (4), lima (5), enem (6), pitu (7), wolu (8), sanga (9), sepuluh (10)
  • У сунданській: lutung (мавпа), babi (свиня), hiji (1), dua (2), tilu (3), opat (4), lima (5), genep (6), tujuh (7), dalapan (8), salapan (9), sapuluh (10)
  • У малайській: lotong/lutung (мавпа), babi (свиня), satu (1), dua (2), tiga (3), empat (4), lima (5), enam (6), sembilan (9), sepuluh (10)

Стаття 1 Загальної декларації прав людини мовою аміс/панцах:

  • Chiyu mahufuchay tu tamlaw, maemin pingdeng ichunyan a kngli. Iraay chaira lishing a naay a naay a harateng, pimaulahsha u harateng nu kaka shafa.
  • Переклад: Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Amis Remains Taiwan's Biggest Aboriginal Tribe at 37.1% of Total. Focus Taiwan (англ.). CNA. 15 лютого 2015.
  2. Amis. Ethnologue.
  3. а б Maddieson та Wright, 1995.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мовою аміс
Sa’ayayaw pising no tyin-naw