Веселовський Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Миколайович Веселовський
Народився4 (16) лютого 1838(1838-02-16)
Москва
Помер10 (23) жовтня 1906(1906-10-23) (68 років)
Санкт-Петербург
ПохованняНоводівочий цвинтар
Місце проживанняРосійська імперія
Країна Російська імперія
Діяльністьфілолог, історик літератури, comparative literature academic
Alma materМосковський університет
Галузьлітературознавство
ЗакладПетербурзький університет
Вчене званнядійсний член Петербурзької АН
Науковий керівникБуслаєв Ф. І.
ВчителіБуслаєв Федір Іванович
Аспіранти, докторантиN. K. Kozmind
Vladimir Shishmarevd
ЧленствоПетербурзька академія наук
Сербська академія наук і мистецтв
БатькоQ117377790?
Брати, сестриAleksey Veselovskyd[1]
Нагороди

Олександр Миколайович Веселовський (нар. 15 лютого 1838(18380215), Москва — 23 жовтня 1906, Санкт-Петербург) — російський філолог, історик літератури. Академік Петербурзької АН (1881).


Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався у другій Московській гімназії[ru].

Закінчив словесний факультет Московського університету (1858). З 1859 року здійснював поїздки в Іспанію, Німеччину, Чехію, Італію для наукових досліджень. Викладав у Московському університеті та Вищих жіночих курсах (1872—1889).

У 1899 році його обрали почесним членом Харківського університету. Був членом багатьох наукових товариств, зокрема в Археологічному та Географічному по відділенню етнографії, Московського товариства російської словесності, Товариства Нестора-літописця при Київському університеті та ін.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Представник порівняльно-історичного методу в літературознавстві. Досліджував слов'янську, візантійську та західноєвропейську літературу різних епох, фольклор та етнографію різних народів, епос. Вивчав також і український епос.

Заснував історію поетики, розкрив розвиток її головних родів — епосу, лірики, драми. Вивчив форми поетичної мови і стилю (епітет, метафора, символ, епічні повтори, психологічний паралелізм).

У своїх працях аргументував, що так звані «русские былины» мають староукраїнське походження, в Україні вони залишилися тільки у вигляді частин, розкладених на прислів'я, загадки, казки тощо.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Веселовский А. Н. Собрание сочинений. Т. 1-6, 8, 16. СПб; М.-Л., 1908—1938 (не завершено).
  • Веселовский А. Н. Историческая поэтика. — М.: Высшая школа, 1989. — 408 с. — (Классика литературной науки). ISBN 5-06-000256-X
  • Веселовский А. Н. Южнорусские былины. — Сборник Отделения русского языка и словесности АН (Спб.), 1881 г., т. 22, № 2, с. 1 — 78; 1884 г., т. 36, № 3, с. 1 — 411.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
  • ЕСУ/Веселовський Олександр Миколайович
  • Наєнко М. К. Історія українського літературознавства: Підручник. — К.: Видавничий центр «Академія», 2001. — 360 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Венгеров С. А. Веселовский, Алексей Николаевич // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VI. — С. 99–100.