Високосное лето

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Високосное лето
Основна інформація
Жанрартрок
Роки1972 — 1979
КраїнаСРСР СРСР
МістоМосква
Моваросійська
Лейбл«Мелодія», самвидав
СкладОлександр Ситковецький
Кріс Кельмі
Олександр Кутіков
Валерій Єфремов
Колишні
учасники
Станіслав Макаров
Анатолій Абрамов
Андрій Давідян
Інші
проєкти
Машина времени (О.Кутіков і В.Єфремов)
Автограф (О.Ситковецький, К.Кельмі)
Рок-ательє (К.Кельмі)

Високосное лето — радянський рок-гурт, засновий московським гітаристом-вокалістом Олександром Ситковецьким і клавішником Крісом Кельмі влітку 1972 року.

Історія

[ред. | ред. код]

«Високосное лето» було створено з музикантів московських рок-груп «Аеропорт» та «Садко»[1]. В перший склад входили: Олександр Ситковецький (гітара, вокал), Кріс Кельмі (бас, вокал), Юрій Титов (ударні). Через півроку до групи приєднався вокаліст Андрій Давидян.[2] Основу репертуару складали пісні The Beatles та The Rolling Stones. Виступали на шкільних вечорах і танцях[3].

У 1974 році до групи приєднується бас-гітарист Олександр Кутіков, що пішов з «Машини часу». Було прийнято рішення, що Кріс Кельмі стане клавішником, оскільки він закінчив музичну школу по класу фортепіано. Спільними зусиллями купили для музиканта електроорган. У тому ж 1974 році Тітов пішов до лав Радянської армії, а замість нього прийшов Анатолій Абрамов.

За пропозицією Олександра Кутікова, музиканти почали писати власні пісні, спочатку англійською мовою, а потім російською. Пізніше Кутіков привів до гурту рок-поетесу Маргариту Пушкіну, з якою співпрацював ще в 1970 році. Тексти пісень Пушкіної несли риси психоделічної поезії кінця 60-х — початку 70-х, в яких були явні відсилання до композицій The Doors, Джимі Гендрікса та інших[4].

В 1975 році група дала свій перший серйозний концерт з декораціями, костюмами, димом і стробоскопом. Виступи складалися з трьох частин: артрокова пісенна програма (40 хвилин), опера «Прометей Закутий» (45 хвилин), рок-н-роли (30 хвилин). Під час виступу, Кельмі в темряві натягував чорний тренувальний костюм, на якому флюоресцентною фарбою було намальовано скелет.

У 1975 році Анатолій Абрамов переходить до «Араксу», а замість нього до гурту приходить Валерій Єфремов[5]

На думку Кріса Кельмі, вершиною «Високосного літа» став фестиваль самодіяльних груп у Талліні в 1976 році, де вони здивували всіх своїм шоу і світловими ефектами.

У 1978 році «Високосное літо» бере участь у рок-фестивалі в Чорноголовці, де поряд з «Машиною часу» здобули найбільший успіх і отримали премії за професіоналізм та театралізацію. За спогадами Маргарити Пушкіної, журі також попеняло музикантам за «відірваність в текстах від реалій сьогоднішнього дня».

У тому ж 1978 році на мовленнєвої студії ГІТІсу були зроблені записи пісень, які офіційні були видані тільки в 1995 році на CD «Лавка Чудес».

У травні 1979 року група розпалася через протиріччя між її засновниками.

Після розколу Кріс Кельмі створив «Рок-ательє», Олександр Ситковецький — «Автограф». Олександр Кутіков та Валерій Єфремов перейшли до «Машини часу». Анатолій Абрамов в подальшому співпрацював з такими групами, як «Цвєти», «Рок-Ательє», «Білий орел», «Чорний Кофе» та іншими.

На думку Маргарити Пушкіної, «другої такої групи, як „високосники“ не з'явилося. Вона мала своє, специфічне для Москви звучання, свій сценічний образ і величезну армію прихильників».

Склад

[ред. | ред. код]
  • Олександр Ситковецький — гітара, вокал
  • Кріс Кельмі (Анатолій Кельмі) — клавішні, вокал
  • Олександр Кутіков — бас-гітара, вокал
  • Валерій Єфремов — ударні
  • Анатолій Абрамов — ударні

А Володимир Марочкін стверджував таке: У вересні 1974 року музикантам «Золотого Сентября » було зроблено пропозицію увійти до складу «Високосного Літа». З «Високосного Літа» тоді пішли Кутіков, Титов і Давідян, тому за барабани сів Анатолій Абрамов, на бас-гітару прийшов Павло Осіпов, а Михайло Файбушевіча заспівав.

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • 1978 — «Прометей закутий» (магнітоальбом).
  • 1978 — «Високосное літо» (магнітоальбом).
  • 1979 — «Концерт» (магнітоальбом).
  • 1995 — «Лавка Чудес» (CD)

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 1976 — Шість листів про біт[6]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Пушкина М. Легенды русского рока. — М.: Леан, 1999.
  2. Високосное лето. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 17 червня 2018.
  3. Крис Кельми. Хвалиться тут нечем // Ровесник. — 1986. — Помилка: неправильний час. — С. 24-25.
  4. Рок музыка в СССР. — 1990. — С. 77-79.(рос.)
  5. А.Алексеев, А.Бурлака, А.Сидоров. Кто есть кто в советском роке. — 1991. — С. 46-47.(рос.)
  6. Шесть писем о бите — YouTube. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 17 червня 2018.