Воїнов Олександр Петрович
Воїнов Олександр Петрович | |
---|---|
Народження | 3 грудня 1902 |
Смерть | 1 жовтня 1987 (84 роки) |
Країна (підданство) | Російська імперія СРСР Білоруська РСР |
Навчання | Вищий художньо-технічний інститут (1929) |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Мінськ, Москва і Могильов |
Архітектурний стиль | неокласицизм і конструктивістська архітектураd |
Вчене звання | член-кореспондент АН БРСРd, member of the Soviet Academy of Civil Engineering and Architectured, професор і corresponding member of the Soviet Academy of Architectured |
Членство | Білоруська спілка архітекторівd |
Заклад | Belarusian Union of Housing Cooperationd, Giprogord, Білпроектd, Білоруський національний технічний університет і Державний комітет з архітектури і будівництва Республіки Білорусьd |
Нагороди | |
Діти | ·Anatoly Voinovd |
Воїнов Олександр Петрович у Вікісховищі |
Олександр Петрович Воїнов (3 грудня 1902, Колпіно, Санкт-Петербурзька губернія — 1 жовтня 1987) — білоруський архітектор. Член-кореспондент Національної академії наук Білорусі (1953), академік Академії будівництва та архітектури СРСР (1956—1964), член-кореспондент Академії архітектури СРСР (1950—1955). Професор (1951). Заслужений діяч мистецтв БРСР (1940), Заслужений будівельник БРСР (1962)[1].
Закінчив Московський вищий художньо-технічний інститут у 1929 році[1]. У 1930—1941 рр. працював у Мінську: архітектор Білжилсоюзу, завідувач сектора в білоруських філіях Гіпрогору РРФСР, директор Білдержпроєкту, керівник архітектурної майстерні. В 1941—1949 рр. — голова правління Спілки архітекторів БРСР[1]. Із 1943 року. начальник управління у справах архітектури при РНК БРСР, із 1945 року керівник архітектурної майстерні в Білдержпроєкті. Із 1948 року завідувач кафедри архітектури, а з 1973 року професор-консультант Білоруського політехнічного інституту[1].
Основні роботи присвячені теорії та практиці архітектури. Автор 23 конкурсних проєктів та 70 проєктів великих архітектурних споруд[1]. Серед авторських робіт житлові будинки на вулиці Московській, готель «Білорусь» у Мінську (з 1987 року — «Свіслоч», із 2008 року в будівлі розташований готель «Crowne Plaza»), в авторському колективі — будівля Палацу Рад і пам'ятник Леніну в Москві, Палац піонерів і школярів (нині Національний центр творчості дітей та молоді), Інститут фізкультури, Театр юного глядача, будівлі ЦК КПБ (тепер резиденція Президента Республіки Білорусь) та обкому КПБ (нині Виконавчий секретаріат СНД) у Мінську, готель «Дніпровський» у Могильові та ін.
- Державна премія БРСР (1968) за участь у проєктуванні та забудові проспекту Леніна (ниніпроспект Незалежності) в Мінську.
- Нагороджений орденами Жовтневої Революції (1972, 1982), Трудового Червоного Прапора (1944, 1949, 1958), Дружби народів (1982), медалями.
- Основные черты в развитии зодчества Белоруссии. Минск, 1955.
- Архитектура и градостроительство Советской Белоруссии. Минск, 1957 (в соавторстве).
- Минск: Послевоенный опыт реконструкции и развития. М., 1966 (в соавторстве).
- Воїнів Олександр Петрович [Архівовано 25 листопада 2021 у Wayback Machine.] у базі даних «Історія білоруської науки в особах» Центральної наукової бібліотеки ім. Якуба Коласа НАН Білорусі
- Народились 3 грудня
- Народились 1902
- Уродженці Санкт-Петербурзької губернії
- Померли 1 жовтня
- Померли 1987
- Викладачі Білоруського технічного університету
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Дружби народів
- Заслужені діячі мистецтв Білоруської РСР
- Лауреати державної премії БРСР
- Радянські архітектори
- Білоруські архітектори
- Архітектори XX століття