Вівека Ліндфорс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вівека Ліндфорс
Ім'я при народженнішвед. Elsa Viveca Torstensdotter Lindfors
Народилася29 грудня 1920(1920-12-29)[3][1]
Уппсала, Швеція[3]
Померла25 жовтня 1995(1995-10-25)[4] (74 роки)
Уппсала, Швеція
  • артрит
  • Громадянство США
     Швеція
    Діяльністьсценаристка, кінопродюсерка, телеакторка, кіноакторка, кінорежисерка, акторка театру, акторка
    Alma materFranska Skoland
    Роки діяльності19401995
    У шлюбі зФолке Рогард, Джордж Таборі, Don Siegeld і Гаррі Гассоd
    ДітиKristoffer Taborid і Lena Taborid
    БатькиTorsten Lindforsd
    IMDbnm0511798
    Нагороди та премії

    CMNS: Вівека Ліндфорс у Вікісховищі

    Ельса Вівека Торстенсдоттер Ліндфорс (швед. Elsa Viveca Torstensdotter Lindfors; 29 грудня 1920, Уппсала — 25 жовтня 1995, там же) — шведська та американська актриса.

    Біографія

    [ред. | ред. код]

    Батько — видавець книг з мистецтва, мати — художниця. Закінчила акторську школу при Королівському драматичному театрі Швеції. У 1940 дебютувала у фільмі Івара Юханссона, грала в театрі та кіно, знімалася у Пера Ліндберга, Арне Матссона, Хассе Екмана. У 1946 році підписала контракт з фірмою Warner Bros. і переїхала до США, працювала у Голлівуді. У 1951 році отримала американське громадянство.

    Знімалася з Лізабет Скотт, Вірджинією Мейо, Гленном Фордом, Рональдом Рейганом, Чарлтоном Хестоном, Ерролом Флінном, Джозефом Коттеном, Майклом Кейном та іншими. Працювала на телебаченні, знімалася в декількох серіалах, у тому числі у серіалі ABC «Життя триває», за який отримала премію Еммі. Загалом знялася у 140 телевізійних та кінофільмах.

    На сцені грала у драмах Шекспіра, Стріндберга, Брехта, Теннессі Вільямса, виступала у мюзиклах. У 1990 році на шляху до нью-йоркського театру зазнала нападу на вулиці, їй поранили обличчя бритвою. Після накладання швів акторка включилася до репетиції.

    Чотири рази була одружена. Її чоловіками були шведський кінооператор Харрі Хассо, Фолке Рогард, режисери Дон Сігел та Джордж Таборі. Двоє з дітей — Олена та Крістофер Таборі — стали акторами.

    У 1995 повернулася до Швеції, щоб грати у драмі «У пошуках Стріндберга». Померла від наслідків ревматоїдного артриту. Похована на батьківщині.

    Вибрана фільмографія

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]