Глухий твердопіднебінний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глухий твердопіднебінний фрикативний
ç
Номер МФА138
Кодування
HTML (десяткове)ç
Юнікод (hex)U+00E7
X-SAMPAC
КіршенбаумC
Брайль[en]⠖ (braille pattern dots-235)⠉ (braille pattern dots-14)

Глухий твердопіднебінний (середньопіднебінний, палатальний) фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — ç, а відповідний символ X-SAMPA — C.

Властивості

[ред. | ред. код]

Властивості глухого твердопіднебінного фрикативного:

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творенняфрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творення — твердопіднебінне, тобто він артикулюється середньою, або задньою спинкою язика на твердому піднебінні.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • (англ.) Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. 1999. Архів оригіналу за 6 листопада 2011. Процитовано 24 листопада 2020.