Гончаренко Петро Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гончаренко Петро Федорович
Народився11 жовтня 1911(1911-10-11)
Помер2000
Країна Україна
Діяльністьмузикант
Нагороди
Заслужений артист України

Петро Федорович Гончаренко (11 жовтня 1911, Ольшани — 2000) — бандурист, композитор, конструктор та майстер бандур, довголітній адміністратор Української Капели Бандуристів ім. Т. Г. Шевченка в м. Детройт, США.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селі Ольшани (Вільшани), тоді Київщина. Зацікавився грою на бандурі в 1928 р. В 1932 р. переїхав на Донбас. Закінчив Артемівський педагогічний інститут, факультет біології та хімії. Став вчителем у школі, а згодом заступник директора. Під час війни разом з братом попадає в Німеччину, де в 1945 р. почав майструвати бандури для Української Капели Бандуристів в Інґольштадті. Після війни із братом приєднався до УКБ, де вони навчали майстрів бандури, серед яких Василь Гірич, Павло Степовий та ін.

Разом з братом Олександром був конструктором нової універсальної бандури «Полтавка», на якій можна було грати і київським, і харківським способами. У майстерні виготовили 25 подібних бандур. Пізніше в Ґослярі зробив іще 25 бандур для капели бандуристів ім. М. Леонтовича. З 1946 в УКБ ім. Т. Шевченка. Один з основоположників Капели бандуристів ім. М. Леонтовича (1946—1947).

З 1950 р. адміністратор УКБ ім. Т. Шевченка. У 1967 році вийшла платівка «Козак Мамай». Автор 23 інструментальних творів для бандури (знокрема, «Музичний момент», «Таращанський козачок», «Гетьманський танець» та інші).

Література

[ред. | ред. код]
  • Кагарлицький М. Витязь ідеї Бандура, на світовому велелюдді. (Штрихи до портрета Петра Гончаренка) — Детройт, США, 1995 — 30 с.
  • Кагарлицький М. Витязь ідеї Бандура, на світовому велелюдді. // «Бандура», 1996, № 55-56 (скорочено) — 36 с.
  • Самчук У. — Живі струни — Детройт, США, 1976 (468с.)
  • нн — Бандура і майстри — брати Гончаренки — ж. «Бандура», 1981. — ч. 3-4
  • нн — Петро Гончаренко — ж. «Бандура», 1984 ч. 7-8. — С. 8-12.
  • Мішалов В. — Список майстрів бандури харківського типу // Г. М. Хоткевич — Бандура та її конструкція // Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича. — Торонто-Харків, 2010. — С. 270—272.
  • Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті // Серія «Слобожанський світ». — Харків — Торонто, 2013. — 368 с.

Посилання

[ред. | ред. код]