Дені Папен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дені Папен
фр. Denis Papin
Народився22 серпня 1647(1647-08-22)[1][2][…]
Блуа
Помер26 серпня 1713(1713-08-26)[4][2][…] (66 років)
Лондон, Королівство Велика Британія
Країна Королівство Франція
Діяльністьматематик, фізик, винахідник, викладач університету, інженер, лікар
Alma materУніверситет Анже
Галузьфізика
ЗакладКембриджський університет
ВчителіХристиян Гюйгенс
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Прусська академія наук
Французька академія наук
Відомий завдяки:один із перших парових котлів
РодичіIsaac Papind і Nicolas Papind
Нагороди

Дені Папен (фр. Denis Papin; 22 серпня 1647(16470822), Блуа — 26 серпня 1713, Лондон) — французький математик, фізик, винахідник пароварки[en] та парової машини.

Біографія

[ред. | ред. код]

Папен народився у французькому місті Блуа в 1647 році. В Університеті Анже він вивчав медицину та здобув ступінь доктора. Але лікарем Папен не став. Його долю визначила зустріч з голландським фізиком Христіаном Гюйгенсом, під впливом якого Папен почав вивчати фізику та механіку. В 1688 році він опублікував[6] зі своїми конструктивними доповненнями опис поданого Гюйгенсом до Паризької академії наук проекту порохового двигуна в формі циліндра з поршнем.

Папен вивчав роботу поршня в циліндрі. В 1690 році в Марбурзі він створив паровий двигун, який здійснював корисну роботу за рахунок нагрівання та конденсації пари. Це був один з перших парових котлів. Папен створив і вперше застосував у конструкції парового котла запобіжний клапан. Конструкцію парової машини (циліндр та поршень) Дені Папену підказав Лейбніц.

Паровий циліндр Папена

Папен також запропонував конструкцію відцентрового насоса, сконструював піч для плавки скла, парову повозку та підводний човен, винайшов скороварку та декілька машин для підйому води.

З 1707 року він жив у Лондоні. Остання інформація про життя Дені Папена — його лист від 23 січня 1712 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. А. Г. Папин, Дени // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1897. — Т. XXIIа. — С. 719.
  2. а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Dénis Papin
  6. Віргінський В. С. Очерки истории науки и техники XVI—XIX веков (до 70-х гг.). — М : Просвещение, 1984. — 287 с. — 100 000 прим.

Посилання

[ред. | ред. код]