Доротея Бінц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доротея Бінц
нім. Dorothea Binz
Народилася16 березня 1920(1920-03-16)
Темплін, Уккермарк, Бранденбург, Німеччина
Померла2 травня 1947(1947-05-02) (27 років)
Гамельн, Нижня Саксонія, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
·повішення
Країна Третій Райх
 Веймарська республіка
Діяльністьнаглядач концентраційного табору, мучитель
Знання мовнімецька
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Хрест Воєнних заслуг II класу
Хрест Воєнних заслуг II класу

Доротея «Тея» Бінц (нім. Dorothea «Thea» Binz; 16 березня 1920, Темплін — 2 травня 1947, Гамельн) — наглядачка концентраційного табору Равенсбрюк, нацистська злочинниця.

Біографія

[ред. | ред. код]

Життя до війни

[ред. | ред. код]

Бінц народилася в небагатій родині середнього класу. До п'ятнадцяти років вона навчалася в народній школі, після чого влаштувалася працювати посудомийкою.

Робота в таборі

[ред. | ред. код]

У 1939 році Бінц вступила в допоміжну службу СС і 1 вересня того ж року була направлена ​​в жіночий концтабір Равенсбрюк. Спочатку Доротея працювала в багатьох частинах табору, включаючи кухню і пральню, потім на посаді наглядача. Вона працювала під керівництвом Емми Ціммер, Марії Мандль та інших начальниць. У вересні 1940 року вона стала заступником директора кримінального суду табору, а влітку 1942 року стала директором блоку камер. У липні 1943 року Бінц неофіційно була підвищена на посаді до заступника головнокомандувача, офіційно про підвищення було оголошено в лютому 1944 року. У період між 1943 і 1945 роками вона керувала навчанням більш ніж 100 жінок-гвардійців, навчаючи найжорстокіших жінок-охоронниць. Бінц відрізнялася неймовірною жорстокістю. За словами в'язнів, вона постійно жорстоко била, штовхала і топтала і била батогом жінок-в'язнів, а також вибірково вбивала з пістолета. В руках у неї був батіг, а поруч — німецька вівчарка. Проходячи по табору, Доротея в будь-який момент могла вбити будь-яку жінку, або ж відправити на смерть. До 1944 року Бінц жила за стінами Равенсбрюка з офіцером СС Едмундом Браунінгом, поки його не перевели в концтабір Бухенвальд. За словами очевидців, під час романтичних прогулянок по табору з Браунінгом, вони дивилися на побиття жінок батогом і сміялися.

Арешт, суд і страта

[ред. | ред. код]

Під час «Маршу смерті» Бінц втекла з табору. 3 травня 1945 року вона була заарештована англійцями в Гамбурзі і поміщена в табір міста Реклінґгаузен. Незабаром вона постала як обвинувачена на Першому Равенсбрюкському процесі. Бінц визнала себе винною лише в побитті ув'язнених. Незважаючи на це, суд визнав її винною у військових злочинах і засудив до смертної кари. Незабаром після цього вона подала прохання про помилування, яке було відхилено. 2 травня 1947 року Доротею Бінц скарали на горло в тюрмі Гамельна. Вирок виконав відомий кат Альберт Пірпойнт.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Adele, Wendy & Sarti, Marie. Women and Nazis: Perpetrators of Genocide and Other Crimes During Hitler's Regime, 1933—1945. — Academia Press, Palo Alto CA, 2011. — ISBN 978-1936320.
  • Brown, Daniel Patrick. The Camp Women: The Female Auxiliaries Who Assisted the SS in Running the Nazi Concentration Camp System. — Schiffer Publishing, Ltd., 2002. — ISBN 978-0764314445.