Еммануель (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еммануель
Emmanuelle
ЖанрЕротична драма
РежисерЖуст Жакен
ПродюсерІв Руссе-Руар
СценаристЖан-Луї Рішар
На основіза романом «Еммануель» (1959) Еммануель Арсан
У головних
ролях
Сільвія Крістель,
Даніель Саркі,
Ален Кюні,
Маріка Грін,
Жанна Колетен,
Крістін Буассон
ОператорРічард Судзукі
КомпозиторП'єр Башльє
КінокомпаніяParafrance Films (Франція)
Columbia Pictures (США)
Дистриб'юторColumbia Pictures і Parafranced
Тривалість105 хв.
Мовафранцузька
КраїнаФранція Франція
Рік1974
Дата виходу26 червня 1974 (Франція)
3 грудня 1974 (США)
Кошторис$500 000
Касові збори$100 млн
IMDbID 0071464
НаступнийЕммануель 2
CMNS: Еммануель у Вікісховищі

«Еммануель» (фр. Emmanuelle) — французький еротичний фільм 1974 року, знятий режисером Жустом Жакеном за однойменним романом Еммануель Арсан. У головній ролі — Сільвія Крістель.

Фільм був дуже успішним у Франції (найкасовіший фільм 1974 р.) й усьому світі, породив кілька продовжень і став культовим у своєму жанрі.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Фільм описує сексуальні пригоди головної героїні — красивої молодої француженки Еммануель. Вона разом з чоловіком Жаном, співробітником посольства, проживає в Бангкоку. Весь дипломатичний корпус знемагає від нудьги, у ньому панують вельми розпусні сексуальні звичаї. Жан, який старший від Еммануель, не тільки не забороняє їй випадкові статеві зв'язки, але й всіляко заохочує їх, вважаючи, що вони сприяють більшій розкутості у сексі.

За короткий термін Еммануель встигає спробувати те, що ніколи до цього не пробувала: випадкові зв'язки з першим зустрічним, лесбійське кохання тощо. Незабаром за «виховання» Еммануель береться вже немолодий чоловік — Маріо. Зв'язок з ним сильно вплинув на ставлення Еммануель до сексу.

Культурний вплив

[ред. | ред. код]

Фільм «Еммануель» належить до класики європейського та світового еротичного кіно. Картина має велике значення для історії кінематографа, оскільки задала тон подальшим фільмам цього жанру.

Фільм рекламували більше року, в кожному кінотеатрі він йшов по кілька років. Проте, попри таку популярність, фільм був заборонений тодішнім президентом Франції Жоржем Помпіду. Лише з приходом до влади його наступника, Валері Жискар д'Естена (його коханкою була виконавиця головної ролі Сільвія Крістель), картина вийшла у прокат. У США Асоціація контролю за дотриманням правил виробництва кінопродукції присудила фільму код «X», що дозволяло показувати його у спеціальних і приватних кінотеатрах.

У різних країнах була різна тривалість фільму: у країнах колишнього СРСР 90 хвилин, в Аргентині 98 хвилин, в США було дві версії фільму — 89 хвилин і 95 хвилин (для різних вікових категорій), в Південній Кореї — 85 хвилин, у Західній Німеччині — 93 хвилини. В оригіналі тривалість фільму становить 105 хвилин.

Пісня з фільму, написана П'єром Башльє, стала світовим хітом.

У ролях

[ред. | ред. код]

Критика

[ред. | ред. код]

Рейтинг фільму на сайті IMD склав 5.1 з 10,[1] на Rotten Tomatoes — 56 %.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Emmanuelle. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 28 серпня 2013.
  2. Emmanuelle (Edited Version) (1974). Архів оригіналу за 14 лютого 2014. Процитовано 28 серпня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]