Жуховицький Леонід Аронович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жуховицький Леонід Аронович
Жуховицкий Леонид Аронович
Народився5 травня 1932(1932-05-05)
Київ, СРСР
Помер17 лютого 2023(2023-02-17) (90 років)
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьдраматург
письменник
сценарист
Alma materЛітературний інститут імені Горького
Мова творівросійська
ЧленствоСП СРСР
Нагороди
Заслужений працівник культури Російської Федерації
Сайт: zhukhovitskiy.ru

CMNS: Жуховицький Леонід Аронович у Вікісховищі

Жуховицький Леонід Аронович (рос. Жуховицкий Леонид Аронович; 5 травня 1932(19320505), Київ — 17 лютого 2023) — радянський і російський письменник, сценарист, драматург. Член Спілки письменників СРСР (1963). Заслужений працівник культури Російської Федерації (1996).

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Народився в Києві в сім'ї інженерів Арона Фадєєвича Жуховицького (1901—1994) та Фаїни Осипівни Муравкіної (1908—1993), закінчив школу в Москві. На початку війни з батьками евакуювався з Москви до Томська.

Закінчив московський Літературний інститут імені Горького.

Початок активної творчої діяльності збігся з хрущовською відлигою. У прозі найвідомішим є роман «Зупинитись, озирнутися…», написаний у 1960-ті роки. Своєю найкращою роботою сам Жуховицький визнає п'єсу «Остання жінка сеньйора Хуана».

Секретар Спілки письменників Москви, автор понад 40 книг та 15 п'єс.

У березні 2014 року разом із низкою інших діячів науки та культури висловив свою незгоду з політикою російської влади в Криму[1].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Сценарист/драматург:

Творчість

[ред. | ред. код]

(російською)

Проза

[ред. | ред. код]
  • «Адрес на обложке». — М., 1961.
  • «Я сын твой, Москва». Повесть. — М., 1963.
  • «Иду за журавлем». — М., 1966.
  • «Остановиться, оглянуться». Роман. — М., 1969.
  • «Легенда о Ричарде Тишкове». Рассказы и повесть. — М., 1972.
  • «Может, редко встречаемся?» — М., 1974.
  • «Костер по четвергам». — М., 1976.
  • «Банан за чуткость». — М., 1977.
  • «Ключ от города». — М., 1983
  • «Любовь на третьей полосе». — М., 1981.
  • «Только две недели». Повести. — М., 1982.
  • «Витязь на распутье». М., 1983.
  • «Избранное». / Предисл. С. Чупринина. — М., 1983.
  • «Докажите ценность любви». — М., 1987.
  • «Попытка пророчества». — М., 1987.
  • «О любви». — М., 1989.
  • «Открытое письмо читателю». — М., 1989.
  • «Помоги своей судьбе». — М.:, Политиздат, 1989.
  • «Все, в чём вы нуждаетесь…» — М.: Политиздат, 1990.
  • «Девочка на две недели». — М., 1991.

Друкує прозу, есе та статті в журналах:

П'еси

[ред. | ред. код]
  • «Возраст расплаты» (1968)
  • «Выпьем за Колумба!» (1971)
  • «Орфей: Легенда о Ричарде Тишкове» (1974)
  • «Жужа из Будапешта» (1976)
  • «Ночлег в чужой квартире» (1976)
  • «Одни, без ангелов» (1976)
  • «Система тревоги» (1976)
  • «Волк на дереве» (1977, в соавт. с С. Козловым)
  • «Песенка о любви и печали» (1980)
  • «Серебряная труба» («Трубач на площади») (1980)
  • «Всего две недели» (1981)
  • «Я тоже хожу по канату» (1984)
  • «Принцесса и трубочист» (1986)
  • «Последняя женщина сеньора Хуана»
  • «Верёвка и нитка»
  • «Могила неизвестного поэта»
  • «Ребёнок к ноябрю»

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]