Йти своїм шляхом
Йти своїм шляхом | |
|---|---|
| Going My Way | |
 | |
| Жанр | комедія, драма, мюзикл |
| Режисер | Лео Маккері |
| Продюсер | Лео Маккері |
| Сценарист | Френк Батлер Френк Кевітт |
| У головних ролях | Бінґ Кросбі Баррі Фіцджеральд Френк МакГ'ю |
| Оператор | Лайонел Ліндон |
| Композитор | Роберт Емметт Долан |
| Монтаж | Лерой Стоун |
| Художник | Ганс Дрейер |
| Кінокомпанія | Paramount Pictures |
| Дистриб'ютор | Paramount Pictures |
| Тривалість | 126 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |  США |
| Рік | 1944 |
| Дата виходу | 3 травня 1944 |
| IMDb | ID 0036872 |
| Наступний | Дзвони святої Марії |
 Йти своїм шляхом у Вікісховищі | |
«Йти своїм шляхом» (англ. «Going My Way») — американський художній чорно-білий фільм 1944 року. Це комедійна драма з елементами мюзиклу про молодого священника (Бінґ Кросбі), який переймає наступництво від досвідченого старого пароха (Баррі Фіцджеральд). У 1945 році картина здобула 7 премій «Оскара» та 3 премії «Золотого глобуса».
У 1945 році вийшло продовження фільму під назвою «Дзвони святої Марії».
Отець Фіцджіббон, літній священник округу. Він відслужив у старому районі міста вже 45 років, але його церква бідна, погано опалюється і має борги за оренду землі. Для виправлення справ приходу до нього спрямований молодий священник Чак О'Моллі.
Отець Фіцджіббон відчуває змішані емоції, спілкуючись з приїжджим, дуже вже він неординарний у своїх поглядах на життя. А й справді, молодий священник, у вільний від служби час, грає в бейсбол з місцевими дітлахами, організовує хор з важких підлітків і навіть відвідує кінотеатр. Він говорить: «Релігія повинна бути повної світла і життя, а не похмурою і сірою».
Проходять тижні й отець Фіцджіббон і священник Чак О'Моллі переймаються розумінням один до одного, адже їх мета одна — нести радість слова Божого людям…
- Бінґ Кросбі — отець Чак О'Моллі
- Баррі Фіцджеральд — отець Фіцджіббон
- Френк МакГ'ю — отець Тімоті О'Дауд
- Джеймс Браун — Тед Гейнс мол.
- Джин Локгарт — сер Тед Гейнс
- Джин Гезер — Керол Джеймс
- Портер Голл — містер Белкнеп
- Фортуніо Бонанова — Томазо Бозанні
- Ейлі Меліон — місис Кармоді
- Роберт Мітчелл — керівник церковного хору хлопчиків
- Райзьо Стівенс — Женев'єв Лінден
- Стенлі Клементс — Тоні Скапоні (у титрах не вказаний)
- Аделін Де Волт Рейнольдс — місис Моллі Фіцджіббон (у титрах не вказана)
- Карл «Альфальфа» Світзер — Герман Ланжерганк (у титрах не вказаний)
- Джулі Гібсон — таксистка
У 1945 році фільм висувався у 10 номінаціях премії «Оскар», з яких у 7-ох здобув нагороди. Того ж року переміг у 3 номінаціях премії «Золотий глобус».
| Номінація |
Переможець |
|---|---|
| Найкращий фільм | Paramount Pictures (Лео Маккері, продюсер) |
| Найкращий режисер | Лео Маккері |
| Найкраща чоловіча роль | Бінґ Кросбі |
| Найкраща чоловіча роль другого плану | Баррі Фіцджеральд |
| Найкращий оригінальний сценарій | Лео Маккері |
| Найкращий адаптований сценарій | Френк Батлер і Френк Кевітт |
| Найкраща пісня до фільму | «Swinging on a Star»: муз. Джиммі Ван Гевсен, вір. Джонні Бурк |
| Номінація |
Переможець |
|---|---|
| Найкращий фільм (драма) | |
| Найкраща чоловіча роль другого плану | Баррі Фіцджеральд |
| Найкраща режисерська робота | Лео Маккері |
.JPG)
- Найкасовіша картина 1944 року.
- Сценарій фільму був написаний після свого сиквелу «Дзвони святої Марії». Проте, як не дивно, «Йти своїм шляхом» був випущений першим.[1]
- Прототипом героя Баррі Фіцджеральда був справжній священник — монсеньйор Ніколас Коннеллі, образ якого був частково запозичений режисером Лео Маккері.[1]
- Знімання фільму відбувалось у церкві святої Моніки[en] (Санта-Моніка, Каліфорнія), на студії Paramount (Голлівуд, Лос-Анджелес) а також у деяких інших місцях Лос-Анджелеса.[2]
- Фільм заборонений у низці країн Латинської Америки, оскільки Бінґ Кросбі носив білу сорочку, бувши священником.[1]
- 2004 року картина була внесена до Національного реєстру фільмів.[1]
- Попри те, що в цьому та деяких інших фільмах Баррі Фіцджеральд грав католицького священника, в житті він був протестантом. Впродовж фільму Баррі Фіцджеральд кілька разів хреститься з правого плеча на ліве замість з лівого плеча на праве.[1]
- ↑ а б в г д «Going My Way». Did You Know?. Архів оригіналу за 25 лютого 2013. Процитовано 20 вересня 2011.
- ↑ Filming locations for «Going My Way». Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 20 вересня 2011.
- Трейлер до фільму [Архівовано 18 лютого 2012 у Wayback Machine.] на YouTube.
- Йти своїм шляхом на сайті IMDb (англ.)
- Йти своїм шляхом на сайті AllMovie (англ.)
- Going My Way на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
| |||||||||||||||||
|
Категорії:
- Фільми 1944
- Фільми — лауреати премії «Оскар» за найкращий фільм
- Фільми — лауреати премії «Золотий глобус» за найкращий фільм — драма
- Фільми англійською мовою
- Чорно-білі фільми
- Фільми США 1944
- Фільми про християнство
- Фільми про священників
- Фільми-драми США
- Фільми Paramount Pictures
- Фільми — лауреати премії «Оскар»
- Фільми — лауреати премії «Золотий глобус»
- Національний реєстр фільмів
- Кінокомедії США
- Музичні фільми США
- Фільми Лео Маккері
- Фільми, адаптовані як телесеріали