Каркасна система готичної архітектури
![](http://chped.net/https/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7d/Soissons-saint-jean-des-vignes.jpg/250px-Soissons-saint-jean-des-vignes.jpg)
Каркасна система готичної архітектури — сукупність конструктивних будівельних прийомів, що з'явилися в готиці, яка дозволила змінити розподіл навантаження в будівлі і помітно полегшити його стіни і перекриття. Завдяки цим винаходом, архітектори середньовіччя змогли значно збільшити площу і висоту споруд. Основними елементами конструкції є контрфорси, аркбутани та нервюри.
Головною рисою готичних соборів є їх ажурна структура, що є різким контрастом до масивних конструкцій попередньої романської архітектури.
![](http://chped.net/https/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/83/Romanesque_and_Gothic_loads.jpg/200px-Romanesque_and_Gothic_loads.jpg)
Технічним проривом архітекторів готики стало їх відкриття нового способу розподілу навантаження. Будь-яка окрема будівля має два види навантажень: від власної ваги (включаючи перекриття) і погодні (вітер, дощ, сніг). Навантаження від стін передається до фундаменту, нейтралізуючи його в землі. Саме тому кам'яні будинки будуються ґрунтовніше, ніж дерев'яні, тому, що камінь важчий за деревину, зазнає більшої загрози обвалення в разі помилки в розрахунках. Романська архітектура, почасти є спадкоємицею давньоримської, в якій опорними частинами будівлі були всі стіни цілком. Якщо архітектор бажав збільшити розмір склепіння, то таким чином збільшувалась і його вага, і стіну доводилося потовщувати, щоб вона могла витримати вагу такого зводу.
Вирішальною для розвитку готики став здогад, що вага і тиск кам'яної кладки можуть концентруватися в певних точках, і якщо їх підтримати саме в цих місцях, іншим елементам споруди вже не обов'язково бути опорними. Так виник готичний каркас — хоча передумови для нього з'явилися дещо раніше: «Історично цей конструктивний прийом виник з удосконалення романського хрестового зводу. Уже романські зодчі в деяких випадках викладали шви між розпалубками хрестових склепінь камінням, що виступає назовні. Однак такі шви мали тоді чисто декоративне значення, звід як і раніше залишався важким і масивним»[1].
Новаторство технічного рішення полягало в наступному: звід перестали спирати на суцільні стіни будівлі, масивний циліндричний звід замінили ажурним нервюрним хрестовим, тиск цього зводу передається нервюрами і арками на стовпи (колони), а бічний розпір сприймається аркбутанами і контрфорсами.
![](http://chped.net/https/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/Cathedrale-de-Strasbourg-IMG_1361.jpg/200px-Cathedrale-de-Strasbourg-IMG_1361.jpg)
- ↑ Загальна історія мистецтва. Готика. Архів оригіналу за 19 травня 2019. Процитовано 12 травня 2019.