Квічаль рудоголовий
Квічаль рудоголовий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Geokichla interpres (Temminck, 1826) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Zoothera interpres (Temminck, 1826) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Квіча́ль рудоголовий[2] (Geokichla interpres) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae)[3]. Мешкає в Південно-Східній Азії. Раніше вважався конспецифічним з енганським квічалем.
Довжина птаха становить 16-18 см. Тім'я і шия рудувато-коричневі, верхня частина тіла синювато-чорна, на крилах дві широкі смуги. Обличчя чорне, від дзьоба до очей ідуть білі смуги, накволо очей білі кільця, на щоках білі плями. Горло і груди чорні, живіт і боки плямисті, чорно-білі, нижнім покривні пера хвоста білі. Дзьоб чорний, лапи жовті.
Рудоголові квічалі мешкають на Малайському півострові, на Калімантані і Яві, на Малих Зондських островах та на островах Сулу. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах з густим підліском, трапляються в рідколіссях і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться безхребетними і плодами. Сезон розмноження триває з квітня по серпень, в кладці 2-3 яйця.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Рудоголовим квічалям загрожує знищення природного середовища, а також вилов з метою продажу на пташиних ринках.
- ↑ BirdLife International (2016). Geokichla interpres. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 26 квітня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |