Конвой SC 48
Конвой SC 48 Convoy SC 48 | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Битва за Атлантику | |||||||
![]() Американський ескадрений міноносець типу «Глівз» «Карні», який узяв участь у захисті кораблів конвою | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Союзники:![]() ![]() |
Країни Осі:![]() | ||||||
Командувачі | |||||||
![]() ![]() |
![]() ![]() ![]() | ||||||
Військові сили | |||||||
18 кораблів ескорту 52 транспортних судна |
«Вовча зграя» «Мордбреннер»: 8 U-Boot | ||||||
Втрати | |||||||
9 суден потоплено (68 259 тонн) 2 військових кораблі затоплені 1 військовий корабель пошкоджено |
1 U-Boot пошкоджено |
Конвой SC 48 (англ. Convoy SC 48) — конвой транспортних і допоміжних суден у кількості 52 одиниць, який у супроводженні кораблів ескорту прямував від канадського Сіднея до Ліверпуля.
5 жовтня 1941 року конвой SC 48, що формувався в Канаді з 52 суден, які перевозили військові матеріали, відплив із Сіднея до Ліверпуля. Командиром транспортного конвою був командор Х. М. Сандерс на судні Castalia.
Ескортна група канадських бойових кораблів складалася з есмінця типу «Таун» «Коламбія» і семи корветів класу «Флавер»: «Ветасківін», «Ростерн», «Баддек», «Кемроуз», «Шедіак», «Гладіолус» і «Мімоза» Вільних французьких військово-морських сил.
Цим силам протистояла патрульна лінія «Мордбреннер» з восьми німецьких підводних човнів, що розгорталася у протиконвойну лінію на південь від Ісландії поблизу точки зустрічі посеред океану. Німці знали, що саме в цьому регіоні Північної Атлантики здійснюється передача конвойних функцій від океанського ескорту бойовим кораблям Командування Західних підходів.
Союзна розвідка дізналася про присутність вовчої зграї «Мордбреннер» і почала вживати заходи введення противника в оману, намагаючись відволікти субмарини Деніца від конвою, але розвідка «Ультра» через технічні негаразди не змогла посприяти цьому; а в ніч з 14 на 15 жовтня транспорти помітив U-553.
Через важку погоду 11 суден, зокрема судно командира конвою SC 48, відстали від головних сил. «Колумбія» та два корвети «Кемроуз» і «Ростерн», вийшли на їхні пошуки. Третій корвет, «Шедіак», також був віднесений штормом і мав проблеми з радіозв'язком. За станом на 14 жовтня ескортні сили SC 48 залишися лишень з чотирьох корветів; «Ветасківін», «Баддек», «Гладіолус» і «Мімоза».
Вранці 15 жовтня капітан-лейтенант Турманн з U-553 повідомив про свій контакт Командування підводних човнів (BdU) і отримав наказ стежити, в той час як інші підводні човни зосередяться для атаки. Однак Турманн вирішив не гаяти час та атакувати тієї ночі; в результаті чого йому вдалося потопити два судна, Silvercedar і Ila.
15 жовтня «Енігма» вступила до справи, і Командування Західних підходів зрозуміло, що німці готують масштабну атаку на їхній конвой; для посилення SC 48 із довколишніх конвоїв було перекинуто кілька ескортних кораблів. Спочатку прибула група американських есмінців (DesRon 13), яка полишила конвой ON 24; два есмінці британського Королівського флоту («Хайлендер» і «Бродвотер») з TC 14; два корвети британського Королівського флоту («Абелія» і «Вероніка») з ON 25, і корвет Королівського флоту Канади («Піктоу») з Ісландії.
Пізніше, 15 жовтня, «Колумбія» знову повернулася до основних сил, але до U-553 приєдналися ще два човни: U-558 і U-568. U-558, несподівано наразився на судно Vancouver Island, що пливло самостійно — і затопив його, загинули всі 73 члени екіпажу та 32 пасажири. Перед настанням ночі також прибув U-568, і три човни підготувалися до скоординованої атаки.
З настанням темряви в ніч з 15 на 16 жовтня підводні човни знову атакували. U-568 атакував і потопив Empire Heron, «Гладіолус» контратакував, і атака U-568 була відбита. Потім «Гладіолус» відокремився, щоб забрати вцілілих, але ніколи більше не повернувся до конвою. Корвет загинув з усім екіпажем та тими, кого ймовірно встигнув врятувати — вважається, що британський корабель був затоплений U-568.
Спроби конвою маневром збити противника з пантелику не дали результату. Німецька вовча зграя продовжувала переслідування. У другій половині дня 16 жовтня прибуло перше підкріплення, американська група DesRon 13: есмінці USS «Декатур», «Карні» та «Лівермор» на чолі з «Планкетт». Пізніше до них приєднався п'ятий есмінець «Ґрір» у супроводі канадського корвета «Піктоу».
До ночі 16 жовтня BdU зібрало десять підводних човнів для атаки: три човни зграї «Мордбреннер» і сім інших човнів: U-101, U-109, U-208, U-374, U-432, U-502 і U-573.
Протягом ночі з 16 на 17 жовтня «зграя» атакувала, різкими маневрами наближаючись до транспортного судна, торпедною або артилерійською атакою завдавала удар і тікала в сторону. U-553 затопив Bold Venture близько 20:00. U-558 затопив WC Teagle приблизно через годину. Erviken і Rym атакували й затопили, коли вони зупинилися, щоб забрати вцілілих з потоплених суден. U-432 потопив Evros і Barfonn незадовго до півночі.
Одразу після півночі «Карні» зупинився, щоб уникнути зіткнення з корветом, і був торпедований U-568. Американський есмінець зазнав серйозних пошкоджень, 11 людей загинуло й ще 22 були поранені, але зусиллями екіпажу корабель врятували. У супроводжені «Декатура» і «Ґріра» його відправили в Ісландію.
Вранці 17 жовтня прибуло більше військових кораблів: «Хайлендер» і «Бродвотер» з TC 14 і «Абелія» і «Вероніка» з ON 25. Завдяки цьому підкріпленню подальші атаки були відбиті, але «зграя» залишалася в контакті, чекаючи наступної можливості.
На світанку 17 жовтня до конвою приєднався ескорт Командування Західних підходів, що складався з чотирьох есмінців («Бульдог», «Амазон», «Річмонд» і «Джорджтаун») і одного корвета («Хартсиз») з двома траулерами і рятувальним судном.
Німецька «вовча зграя» все ще переслідувала конвой, але всі подальші атаки були зірвані кораблями ескорту. «Вероніка» провела рішучу атаку на контакт і заявила про знищений човен, але насправді жодної втрати підводного човна противника не було підтверджено. Літаючий човен «Каталіна» також завдав удару по U-558, який був пошкоджений, але продовжував перебувати у складі групи, поки атака не була скасована.
У ніч з 17 на 18 жовтня німці спробували атакувати знову; всі атаки були відбиті, але U-101 обстріляв «Бродвотер», завдавши йому смертельного ураження; есмінець залишався на плаву ще 12 годин, але врешті-решт його довелося покинути й затопити.
18 жовтня BdU наказав припинити атаку. «Мордбреннер», який так і не сформувався повністю, був розпущений, а решта човнів відправлено на захід, щоб сформувати нову лінію патрулювання поблизу канадського узбережжя. Решта човнів були переміщені на схід, щоб сформувати нову лінію патрулювання, «Райссвольф», на південний схід від Гренландії.
22 жовтня 1941 року 31 судно конвою SC 48 прибуло до Ліверпуля. 11 суден, що відстали через різні обставини, були зібрані «Кемроузом» і «Ростерном». Під керівництвом коммодора Сандерса на «Касталії» та лише з двома корветами в ролі супроводу ця група змогла завершити перехід океаном без втрат, прибувши до Великої Британії тільки через 10 днів після прибуття основної частини.
- Позначення
Назва | Прапор | Тоннаж (GRT) | Прим. |
---|---|---|---|
Anna (1919) | ![]() |
5 173 | |
Barfonn (1931) | ![]() |
9 739 | 17 жовтня потоплений U-432[2] |
Bold Venture (1920) | ![]() |
3 222 | 17 жовтня потоплено U-432[3] |
Borgholm (1922) | ![]() |
1 557 | |
Capsa (1931) | ![]() |
8 229 | до Скапа-Флоу |
Castalia (1906) | ![]() |
6 601 | |
Clan Ranald (1917) | ![]() |
5 447 | |
Dalcroy (1930) | ![]() |
4 558 | |
Danae II (1936) | ![]() |
2 660 | |
Defender (1915) | ![]() |
8 258 | |
Empire Antelope (1919) | ![]() |
4 945 | |
Empire Gull (1919) | ![]() |
6 408 | |
Empire Heron (1920) | ![]() |
6 023 | 16 жовтня потоплено U-568[4] |
Empire Moon (1941) | ![]() |
7 472 | КАТ судно |
Empire Moonbeam (1941) | ![]() |
6 849 | |
Erviken (1921) | ![]() |
6 595 | 17 жовтня потоплено U-558[5] |
Euthalia (1918) | ![]() |
3 553 | |
Evita (1927) | ![]() |
6 346 | |
Evros (1918) | ![]() |
5 283 | 17 жовтня потоплено U-432[6] |
Facto (1921) | ![]() |
1 522 | |
Fairwater (1928) | ![]() |
4 108 | |
Frances Dawson (1923) | ![]() |
3 724 | |
Granfoss (1913) | ![]() |
1 461 | |
Grodno (1919) | ![]() |
2 458 | |
Gudmundrå (1919) | ![]() |
2 458 | 17 жовтня у протоці Бель-Айл повернулося назад через проблеми з двигуном |
Ila (1939) | ![]() |
1 583 | 15 жовтня потоплено U-553[7] |
Inger Lise (1939) | ![]() |
1 582 | |
Kingsborough (1928) | ![]() |
3 368 | |
Knud | ![]() |
1 944 | |
Lornaston (1925) | ![]() |
4 934 | |
Manaquí (1921) | ![]() |
2 802 | |
Manchester Spinner (1918) | ![]() |
4 767 | |
Marietta E (1940) | ![]() |
7 628 | |
Mathilda (1920) | ![]() |
3 650 | |
Mauritz (1916) | ![]() |
1 480 | |
Mount Taurus (1920) | ![]() |
6 696 | |
Peder Bogen (1925) | ![]() |
9 741 | |
Peterton (1919) | ![]() |
5 221 | |
Philip T. Dodge (1910) | ![]() |
5 047 | |
Rosenborg (1914) | ![]() |
1 997 | |
Rossum (1928) | ![]() |
2 118 | |
Rym (1919) | ![]() |
1 369 | 17 жовтня потоплено U-558[8] |
Saltersgate (1924) | ![]() |
3 940 | |
San Gaspar (1921) | ![]() |
12 910 | |
Scottish Heather (1928) | ![]() |
7 087 | |
Seapool (1940) | ![]() |
4 820 | |
Silvercedar (1924) | ![]() |
4 354 | 15 жовтня потоплено U-553[9] |
Silverelm (1924) | ![]() |
4 351 | |
Spar (1924) | ![]() |
3 616 | |
Star (1922) | ![]() |
1 531 | |
Vassilios A. Polemis (1907) | ![]() |
3 429 | |
W. C. Teagle (1924) | ![]() |
9 552 | 17 жовтня потоплений U-558[10] |
Welsh Trader (1938) | ![]() |
4 974 |
Назва | Прапор | Тип корабля | Прим. |
---|---|---|---|
«Абелія» | ![]() |
корвет типу «Флавер» | 16-20 жовтня |
«Амазон» | ![]() |
ескадрений міноносець типу «Амазон» | 17-21 жовтня |
HMS/HMT Angle (FY201) | ![]() |
протичовновий траулер | 17-22 жовтня |
«Баддек» | ![]() |
корвет типу «Флавер» | 5-17 жовтня |
«Бродвотер» | ![]() |
ескадрений міноносець типу «Таун» | 16-18 жовтня; 18 жовтня потоплений U-101[11] |
«Бульдог» | ![]() |
ескадрений міноносець типу «B» | 17-21 жовтня |
«Кемроуз» | ![]() |
корвет типу «Флавер» | 9-17 жовтня |
HMS Cape Warwick (FY167) | ![]() |
протичовновий траулер | 17-22 жовтня |
«Коламбія» | ![]() |
ескадрений міноносець типу «Таун» | 10-17 жовтня |
«Джорджтаун» | ![]() |
ескадрений міноносець типу «Таун» | 17-21 жовтня |
«Гладіолус» | ![]() |
корвет типу «Флавер» | 8-16 жовтня; 17 жовтня потоплений U-558[12] |
«Хартсиз» | ![]() |
корвет типу «Флавер» | 17-21 жовтня |
«Хайлендер» | ![]() |
ескадрений міноносець типу «H» | 16-20 жовтня |
«Мімоза» | ![]() |
корвет типу «Флавер» | 9-17 жовтня |
«Піктоу» | ![]() |
корвет типу «Флавер» | 16 жовтня |
«Річмонд» | ![]() |
ескадрений міноносець типу «Таун» | 16-20 жовтня |
«Ростерн» | ![]() |
корвет типу «Флавер» | 9-21 жовтня |
«Шедіак» | ![]() |
корвет типу «Флавер» | 5-17 жовтня |
HMS St. Apollo | ![]() |
протичовновий траулер | 16-22 жовтня |
«Декатур» | ![]() |
ескадрений міноносець типу «Клемсон» | 16-17 жовтня |
«Ґрір» | ![]() |
ескадрений міноносець типу «Вікс» | 16-17 жовтня |
«Карні» | ![]() |
ескадрений міноносець типу «Глівз» | 16-17 жовтня; 17 жовтня пошкоджений U-568[13] |
«Лівермор» | ![]() |
ескадрений міноносець типу «Глівз» | 16-17 жовтня |
«Планкетт» | ![]() |
ескадрений міноносець типу «Глівз» | 16-17 жовтня |
«Вероніка» | ![]() |
корвет типу «Флавер» | 16-19 жовтня |
«Ветасківін» | ![]() |
корвет типу «Флавер» | 9-17 жовтня |
Назва | Тип | Командир | Результати атаки | Прим. |
---|---|---|---|---|
![]() |
VIIB | капітан-лейтенант Гельмут Розенбаум | не брав участі в атаці | |
![]() |
VIIC | капітан-лейтенант Генріх Шондер | ||
![]() |
VIIB | капітан-лейтенант Ернст Менгерзен | 18 жовтня потопив «Бродвотер» | |
![]() |
VIIC | капітан-лейтенант Гайнц-Отто Шульце | 17 жовтня потопив Bold Venture, Evros і Barfonn | |
![]() |
IXC | капітан-лейтенант Юрген фон Розенштіль | не брав участі в атаці | |
![]() |
VIIC | капітан-лейтенант Карл Турманн | 15 жовтня потопив Silvercedar і Ila, 17 жовтня потопив «Гладіолус» | |
![]() |
VIIC | оберлейтенант-цур-зее Гюнтер Крех | 17 жовтня потопив W.C. Teagle, Erviken і Rym | 18 жовтня пошкоджений літаком-амфібією PBY «Каталіна» |
![]() |
VIIC | капітан-лейтенант Йоахім Пройсс | 16 жовтня потопив Empire Heron, 17 жовтня пошкодив «Карні» | |
![]() |
VIIC | капітан-лейтенант Гергард Бігальк | не брав участі в атаці |
- Список найрезультативніших підводних човнів Німеччини
- Список найбільших битв за конвої Другої світової війни
- Операція «Вігорос»
- Конвой HX 133
- Конвой P-614
- Виноски
- Джерела
- ↑ Convoy SC.48. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Barfonn. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Bold Venture. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Empire Heron. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ Erviken. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ Evros. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ Ila. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ Rym. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ Silvercedar. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ W.C. Teagle. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ HMS Broadwater (H 81). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 10 лютого 2022.
- ↑ HMS Gladiolus (K 34). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 10 лютого 2022.
- ↑ USS Kearny (DD 432). Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
- ↑ Ships hit from convoy SC-48. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- SC-48. на uboat.net. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 8 лютого 2022.(англ.)
- CONVOY SC 48 [Архівовано 15 червня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- Convoy SC.48 [Архівовано 8 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- CONVOY SC-48 [Архівовано 8 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Blair, Clay (1996) Hitler's U-Boat War Vol I Cassell ISBN 0-304-35260-8
- Hague, Arnold (2000). The Allied Convoy System 1939—1945. ISBN 1-86176-147-3.
- Edwards, Bernard (1996). Dönitz and the Wolf Packs — The U-boats at War. Cassell Military Classics. ISBN 0-304-35203-9.
- Roskill, S. W. (1957) [1954]. Butler, J. R. M (ed.). War at Sea. History of the Second World War United Kingdom Military Series. I (4th impr. ed.). London: HMSO. OCLC 881709135.