Куликівська селищна громада (Чернігівська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Куликівська селищна громада
Основні дані
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьЧернігівська область
РайонЧернігівський район
Код КАТОТТГUA74100210000053397
Утворена7 лютого 2017 року
Адмін. центрКуликівка
Територія та населення
Площа861,85 км²
Населення15 570 осіб (2018)
Густота18,07 осіб/км²
Населені пункти
Міста0
Селища1
Села22
Органи влади
РадаКуликівська селищна рада
Голова громадиЮлія Олександрівна Постернак

Мапа

Куликівська селищна громада — територіальна громада в Україні, у Чернігівському районі Чернігівської області. Адміністративний центр — селище Куликівка.

Площа громади — 861,85 км², населення — 15 570 мешканців (2018).[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Утворена 7 лютого 2017 року шляхом об'єднання Куликівської селищної ради та Авдіївської, Бакланово-Муравійської, Вересоцької, Вершиново-Муравійської, Виблівської, Горбівської, Грабівської, Дрімайлівської, Дроздівської, Жуківської, Кладьківської, Ковчинської, Орлівської, Салтиково-Дівицької, Хибалівської сільських рад Куликівського району.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 червня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», громада увійшла до новоствореного Чернігівського району[2].

Населені пункти

[ред. | ред. код]

До складу громади входять 1 селище (Куликівка) і 22 села: Авдіївка, Бакланова Муравійка, Будище, Вересоч, Вершинова Муравійка, Веселе, Виблі, Глузди, Горбове, Грабівка, Дрімайлівка, Дроздівка, Жуківка, Кладьківка, Ковчин, Кошарище, Орлівка, Пенязівка, Салтикова Дівиця, Уборки, Українське та Хибалівка.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 280-р «Про затвердження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад у 2019 році»
  2. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 8 грудня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • ВВРУ, 2017, № 24, стор. 24