Левкон I
| Левкон I | |
|---|---|
| дав.-гр. Λεύκών | |
| Цар | |
| Початок правління: | 389 р. до н.е. |
| Кінець правління: | 349 р. до н.е. |
| Попередник: | Сатір I (батько) |
| Наступник: | Спарток II (син) |
| Дата народження: | 431 до н. е. |
| Місце народження: | Пантікапей |
| Країна: | Боспорська держава |
| Дата смерті: | 349 до н. е. |
| Місце смерті: | Боспорська держава |
| Діти: | Спарток II Перісад I Аполлоній |
| Династія: | Спартокіди |
| Батько: | Сатір I |
Левко́н I (дав.-гр. Λεύκών) — правитель Боспорської держави з 389 чи 388р.до н. е.— до 349 чи 348р. до н. е.. З династії Спартокідів, син Сатира І.
IV ст. до н.е.
Під час його правління до Боспорської держави було додано Феодосію (дав.-гр. Θεοδoσία) та увесь східний Крим (близько 380 року до н. е.). При взятті Феодосії, вперше в світовій історії, використав в бойових діях загороджувальні загони позаду своєї піхоти. Місто-порт мало стратегічне значення для Боспорського царства, оскільки його гавань не замерзала взимку, та була близькою до регіонів східного Криму, де вирощувалося зерно. Це дозволило Левкону I значно збільшити експорт боспорського зерна, особливо в Атени (дав.-гр. Αθήνα).
Також Левкон I завоював Таманський півострів, Кубанське пониззя, та Східне Приазов'я. Ці землі були заселені меотськими племенами (сінди, торети, дандарії, псеси).
В 375 р. до н. е. в Пантікапеї почав карбувати золоту монету, вперше в історії Боспору.
Після його смерті спалахнула громадянська війна поміж його синами.
Діти:
- Спарток II
- Перісад I
- Аполлоній[1]
- ↑ Завойкін, 2006, с. 218.
- Завойкин А.А. Об институте династических имён Спартокидов : [рос.] // Древности Боспора. — Москва, 2006. — Т. 10. — С. 214-262. — ISSN 5-94375-047-9.
- А. С. Русяєва. Левкон I [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 92. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.