Летичевський Олександр Адольфович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Адольфович Летичевський
Народився3 травня 1935(1935-05-03)
Київ, Українська СРР, СРСР
Помер19 серпня 2019(2019-08-19) (84 роки)
Київ, Україна
Місце проживанняКиїв
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльністьінформатик, викладач університету
Alma materмеханіко-математичний факультет Київського національного університету
Галузьтеорія алгоритмів
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка
Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук (1971)
Науковий керівникГлушков Віктор Михайлович
Аспіранти, докторантиКривий Сергій Лук'янович
ЧленствоНАН України
БатькоЛетичевський Адольф Ісакович[1]
МатиГебдовська Наталія Олександрівна
ДітиЛетичевський Олександр Олександрович
Нагороди
Державна премія СРСР Державна премія України в галузі науки і техніки Державна премія України в галузі науки і техніки

Олександр Адольфович Летичевський (3 травня 1935(19350503), Київ — 19 серпня 2019, Київ) — український кібернетик, академік НАН України (2009), доктор фізико-математичних наук (1971), професор (1982).

Життєпис

[ред. | ред. код]

1952 року закінчив Київську середню школу № 92.

1957 року закінчив механіко-математичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка за фахом «математика» та почав працював в відділі теорії цифрових автоматів Інституті кібернетики АН УРСР.

Згодом очолив відділ рекурсивних обчислювальних машин, пізніше перейменованого на відділ алгебраїчних методів проектування обчислювальних систем.

Під керівництвом академіка Віктора Глушкова 1963 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Деякі питання теорії скінченних автоматів», а 1971 року — докторську дисертацію «Еквівалентність автоматів і дискретних перетворювачів».

З 1964 року — старший викладач, професор Київського університету за сумісництвом. Розробив і викладає нормативні курси «Сучасні проблеми кібернетики» та «Сучасні проблеми інформатики».

1982 року отримав звання професора кафедри теоретичної кібернетики факультету кібернетики.

1990 року обраний членом-кореспондентом АН УРСР.

З 1991 до 1994 року — завідувач кафедри теоретичної кібернетики за сумісництвом. Підготував 10 докторів наук та 30 кандидатів наук.

Помер після тривалої хвороби горла 19 серпня 2019 року[2].

Родина

[ред. | ред. код]

Основні наукові інтереси

[ред. | ред. код]

Наукові праці

[ред. | ред. код]

Автор понад 200 наукових праць, з яких — 10 монографій, зокрема:

  • «Автоматизация проектирования вычислительных машин.» — К., 1975 (у співавторстві з Ю. В. Капітоновою);
  • «Методы синтеза дискретных моделей биологических систем». — К., 1983;
  • «Математическая теория проектирования вычислительных систем». — К., 1988 (у співавторстві з Ю. В. Капітоновою).

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Лауреат:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б О. М. Летичевська. Летичевський Адольф Ісакович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
  2. Національна академія наук України Летичевський Олександр Адольфович [1] [Архівовано 28 квітня 2020 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]