Твердопіднебінний апроксимант

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Твердопіднебінний апроксимант
j
Номер МФА153
Кодування
HTML (десяткове)j
Юнікод (hex)U+006A
X-SAMPAj
Кіршенбаумj
Брайль[en]⠚ (braille pattern dots-245)

Твердопіднебінний (середньопіднебінний, палатальний) апроксима́нт (англ. voiced palatal approximant, palatal approximant) — тип приголосного звука, що існує в багатьох мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — j, а відповідний символ X-SAMPA — j. Цей приголосний є напівголосним відповідником голосного [i].

В українській мові позначається літерою й, більшість його сполучень з голосними — йотованими літерами (є, ї, ю, я).

Властивості

[ред. | ред. код]

Властивості твердопіднебінного апроксиманта:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.
  • Місце творення — твердопіднебінне, тобто він артикулюється середньою, або задньою спинкою язика на твердому піднебінні.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Див. також

[ред. | ред. код]