Мадемуазель Марс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мадемуазель Марс
фр. Mademoiselle Mars
Портрет мадемуазель Марс,гравюра Клода Ніко з портрету художника Ежена Деверія, 1820 р.
Ім'я при народженніAnne-Françoise-Hippolyte Boutet Salvetat
Народилася9 лютого 1779(1779-02-09)
Париж,
Померла20 березня 1847(1847-03-20) (68 років)
Париж
ПохованняПер-Лашез і Grave of Mademoiselle Marsd
ГромадянствоФранція Франція
Національністьфранцуженка
Місце проживанняПариж
Діяльністьакторка театру Комеді Франсез
Відома завдякиакторка
Відомі учніLéocadie Dozed
Знання мовфранцузька[1]
ПосадаSociétaire of the Comédie-Françaised
Термін1799 −1841
БатькоJacques Marie Boutetd
МатиMadame Marsd
Брати, сестриAlphonse Pierre Salvetatd і Noël Boutet de Monveld
У шлюбі зNicolas Bronnerd
ДітиLouise Bronnerd

Анн-Франсуаз-Іпполіта Буте-Сальвета, відома як Мадемуазель Марс (фр. Anne-Françoise-Hippolyte Boutet Salvetat, *9 лютого 1779(17790209), Париж — †20 березня 1847, Париж) — французька акторка.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Зала театру Комеді Франсез, 18 ст.

Позашлюбна дочка акторки Жанни-Марі Сальвета (1748–1838). За переказами, мати мала сильний південний акцент, що не сприяло її успіху у примхливої паризької публіки. Сценічний псевдонім матері — мадам Марс (тобто одружена Марс). Дочка видозмінила псевдонім на мадемуазель Марс, під яким і увійшла в історію театрального мистецтва.

Акторську майстерність опановувала під керівництвом актора Конта. Дебютувала у 1794 році в п'єсі Мольєра «Тартюф».

У 1799 році разом зі своєю старшою сестрою Марі-Луїз вступила до трупи театру Комеді Франсез. Праця в цьому театрі склалася вдало: акторка пропрацювала там до 60 років.

Грала як у п'єсах доби класицизму, так і у перших п'єсах доби романтизму. Запам'яталась як чудова виконавиця ролей молодих і чистих дівчат. Її сценічне амплуа — інженю.

Окрім акторської діяльності, займалася викладанням акторської майстерності.

У 1841 р. покинула сцену. Померла в Парижі.

Меморіальні та театральні речі акторки наприкінці 19 ст. придбав для своєї збірки колекціонер з Росії — Бахрушин Олексій Олександрович . Пізніше ця колекція стане підмурками першого у світі театрального музею.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Eduard Maria Oettinger. Mademoiselle Mars et sa cour. 1858
  • Журнал «Театральная жизнь», № 6, 1991

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.