Матюк Микола Захарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Матюк Микола Захарович
Народився14 (27) жовтня 1909
Q4260530?, Q14501430?, Руднянський район, СРСР
Помер12 лютого 2007(2007-02-12) (97 років)
Москва, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище
Країна Російська імперія
 СРСР
 Росія
Діяльністьнауковець
Галузьавіаційна промисловість
Alma materМосковський авіаційний інститут
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Знання мовросійська
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Ленінська премія Державна премія СРСР Сталінська премія заслужений діяч науки РРФСР

Микола Захарович Матюк (1909[1] — 2007) — радянський і російський авіаконструктор, доктор технічних наук. Герой Соціалістичної Праці. Лауреат Ленінської премії і трьох Сталінських премій.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 14 (27) жовтня 1909 року в селі Лешно (нині Чистиковське сільське поселення, Руднянський район, Смоленська область). Після закінчення робітфаку в 1929 році вступив в МВТУ імені Баумана, у 1935 році закінчив МАІ[2], який виділився в самостійний вуз.

З 1933 році, ще в студентські роки, працював в ОКБ М. М. Полікарпова. З 1939 року— в ОКБ Мікояна; в 1957—1997 роках — головний конструктор ОКБ імені Мікояна.

В останні роки — головний конструктор державного унітарного підприємства «Російська літакобудівна корпорація „МіГ“».

Брав участь у розробці літаків І-17, І-153 «Чайка», ВІТ-2, І-180, І-190, І-15, І-16, І-200 (МіГ-1), Міг-3, МіГ-9, МіГ-15, МіГ-17, МіГ-19, МіГ-21, І-7К, І-75, І-75Ф і Е-150.

Керував розробкою МіГ-25, МіГ-110.

Похований у Москві на Троєкуровському кладовищі[3].

Нагороди та премії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. О Руднянском районе: История [Архівовано 17 липня 2014 у Wayback Machine.]."
  2. Выпускники МАИ — генеральные и главные конструкторы. МАИ. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 13 квітня 2013.
  3. Могила Н. З. Матюка. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
  4. Указ Президента РФ от 27.12.1999 № 1718 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Президент России. Процитовано 14 квітня 2013.[недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання

[ред. | ред. код]