Мужук Леонід Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мужук Леонід Петрович
Народився15 листопада 1946(1946-11-15) (77 років)
Мусіївка
Країна СРСР
 Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняКиїв
Діяльністьсценарист, кінорежисер, журналіст
Alma materФілологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1970)
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України
Нагороди

Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1989

Заслужений діяч мистецтв УкраїниНародний артист України
IMDbID 0616233

Мужук Леонід Петрович (нар. 15 листопада 1946(19461115), с. Мусіївка, Ружинський район, Житомирська область, УРСР, СРСР) — радянський і український організатор кіновиробництва, сценарист, кінодраматург, кінорежисер, журналіст. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1989). Заслужений діяч мистецтв України (1996).[1] Народний артист України (2008).[2]

Член Національної спілки кінематографістів України і Національної спілки журналістів України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1970).

Працював на посадах:

  • літературного працівника Київської кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка;
  • редактора, головного редактора, генерального директора Української студії телевізійних фільмів;
  • головного редактора Української студії хронікально-документальних фільмів;
  • заступника головного директора програм Українського телебачення;
  • заступника генерального директора по телебаченню Київської державної регіональної телерадіокомпанії,
  • радника голови Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України,
  • заступника голови правління Національної спілки кінематографістів України,
  • першого заступника генерального директора з творчих питань ДТРК «Культура».

На Укркінохроніці відбулося становлення як сценариста. А на Укртелефільмі реалізував декілька відомих проектів, серед яких: документальний серіал «Чорнобиль: Два кольори часу» (19861988) (сценарій у співавт.); історично-документальне дослідження про «розстріляне відродження» та голодомор — телесеріал «Українська ніч 33-ого» (1993—1995) (продюсер, один із сценаристів та автор тексту); документальна дилогія «Спогад про УПА» (1994—1995) (співавтор сценарію, співрежисер та автор тексту).

Як продюсер і співавтор сценарію здійснив ігрові проекти: художні телесеріали «Пастка» (1993) та «Злочин з багатьма невідомими» (1993, за мотивами творів Івана Франка «Перехресні стежки» та «Основи суспільності») і вітчизняний серіал «Роксолана» (1996).

Автор-режисер документальних фільмів: «Довга дорога до Святої гори» (2000), «Три дні щастя», «Чорнобильський час» (2006), дилогії «33-й» (2008)(«Материнський спогад» і «Материнський заповіт»), короткометражного фільму Дніпровська балада та інших.

Автор-режисер і ведучий циклової телевізійної програми «Кіно і час».

Викладач, проф. Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Київського національного університету імені Тараса Шевченка[3].

Нагороди, відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Про присвоєння почесних звань України працівникам телебачення і радіомовлення. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 19 жовтня 2023.
  2. Про нагородження активістів Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 19 жовтня 2023.
  3. Інститут екранних мистецтв імені Івана Миколайчука. Викладачі інституту. Архів оригіналу за 15 травня 2011. Процитовано 4 листопада 2010.
  4. Премія імені В'ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики
  5. Кримчан нагороджено медаллю Симона Петлюри. Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 30 серпня 2021.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]