Надія Драгова
| Надія Драгова | ||||
|---|---|---|---|---|
| болг. Надежда Драгова | ||||
| Народилася | 18 лютого 1931 (93 роки) Раднево, Старозагорська область, Болгарія | |||
| Громадянство |  Болгарія | |||
| Діяльність | філолог, письменниця, драматург, культуролог | |||
| Сфера роботи | філологія[1], літературознавство[1], культурологія[1], літературна діяльністьd[1] і перекладацтво[d][1] | |||
| Alma mater | Софійський університет Святого Климента Охридського | |||
| Заклад | Бухарестський університет | |||
|
| ||||
Надія Драгова (болг. Надежда Драгова; нар. 18 лютого 1931, Раднево) — болгарська філолог, письменниця, драматург і культуролог, старша наукова співробітниця з балканістики, спеціаліст літератури Відродження, професор.
Народилася 18 лютого 1931 року в місті Раднево. У 1952 році закінчила Софійський університет Святого Климента Охридського, отримавши спеціальність «Болгарська філологія». В 1971 стала однією із засновників Шуменського університету «Єпископ Константин Преславський». З 1988 по 1992 рік працювала науковим керівником Наукового центру «Преславська книжкова школа».[2] Працювала асистенткою академіка Петра Дінекова в області фольклористики, староболгарської літератури та богарської літератури доби Відродження.[3]
Автор численних п'єс. Як драматург більше відома в творчому тандемі зі своїм чоловіком Пірваном Стефановим. Разом вони написали п'єси: «Бог Перун» (1963, відома також під назвою «Одинадцята заповідь»), «Між двома пострілами» (1967), «Хліб наш щоденний», «Світ народився з матері» та «На війні як на війні» (1972). Написала драму «Вугілля».[4]
- 1961 — «Знай своя род и език»;
- 1962 — «Българкето още комиткето»;
- 1963 — «Пробуждане»;
- 1963 — «И го нарекоха Паисий»;
- 1965 — «Кой е създал нашите букви»;
- 1966 — «Климент Охридски. Разказ за него и враговете му»;
- 1992 — «Балканският контекст на старобългарската писмена култура (VIII—XII век)»;
- 2000 — «Отец Паисий — Патриарх на Българското възраждане»;
- 2005 — «Старобългарската култура».
- 2014 — «Култура, история, поезия. Надежда Драгова и Първан Стефанов в българската култура и наука. Сборник с изследвания».
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ [1] [Архівовано 14 липня 2018 у Wayback Machine.] Надежда Драгова (болг.)
- ↑ [2] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Драгова, Надежда Николова (18.02.1931) (болг.)
- ↑ Тошева Кристина Енциклопедия на българския театър: актьори, режисьори, драматурзи, сценографи, композитори, педагози, хореографи, критици, театри, институции, печат. — София: Издателство «Труд», 2008. — С. 144. (болг.)
|
