Некляєв Володимир Прокопович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Прокопович Некляєв
біл. Уладзімір Пракопавіч Някляеў
17.5.2010
Народився11 липня 1946(1946-07-11) (77 років)
Сморгонь, Гродненська область, БРСР
ГромадянствоСРСР, Білорусь
Діяльністьпоет, прозаїк, політик
Сфера роботитворче та професійне письмоd[1], журналістика[1] і політична діяльність[1]
Alma materБілоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка і Літературний інститут імені Горького
Мова творівбілоруська
Роки активності1970 — дотепер
Напрямоклірика
Жанрвірші, оповідання, роман
ЧленствоСП СРСР, Говори правду!, Спілка білоруських письменників і Білоруський ПЕН-центр
НагородиОрден «Знак Пошани»
ПреміїПремія Ленінського комсомолу (1979) р.
Державна премія Республіки Білорусь (1998) р.
Сайт: nekliaev.by

CMNS: Некляєв Володимир Прокопович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Володи́мир Проко́пович Некля́єв (біл. Уладзімір Пракопавіч Някляеў; нар. 11 липня 1946, Сморгонь) — білоруський поет, прозаїк, політик, лауреат декількох професійних та державних нагород за літературну діяльність. 25 лютого 2010 року він став лідером громадської кампанії «Говори правду!». 18 листопада 2010 року зареєстрований Центрвиборчкомом Білорусі кандидатом у президенти Білорусі. За офіційними даними на виборах програв президенту Лукашенку і був травмований під час акцій протесту після виборів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 11 липня 1946 у місті Сморгонь Гродненської області. Батько - Некляєв Прокофій Михайлович. Мати - Магер Анастасія Іванівна [4]

У 2020 році Група Naka з лідерами гуртів DZIECIUKI, «Петля пристрасті», «РСП» та Rostany записали пісню-протест на вірші Володимира Некляєва «ВАМ»[5].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • «Адкрыцьцё» (1976)
  • «Вынаходцы вятроў» (книга лірики; 1979)
  • «Знак аховы» (1983)
  • «Местное время» (1983)
  • «Наскрозь» (вірші, балади, поеми; 1985)
  • «Дерево боли» (1986)
  • «Галубіная пошта» (1987)
  • «Вежа» (фантастична повість; 1988)
  • «Прошча» (вірші і паоми; 1996)
  • «Выбранае» (1998)
  • «Лабух» (роман; 2003)
  • «Так» (книга поезії; 2004)
  • «Цэнтар Еўропы» (збірник прози; 2009)[6]
  • «Кон» (2010)[7]
  • «Толькі вершы»(2016)[8][9]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Czech National Authority Database
  2. LIBRIS — 2014.
  3. Catalog of the German National Library
  4. Владимир Некляев » Новости Беларуси - последние новости на сегодня - UDF. Новости Беларуси - последние новости на сегодня - UDF (рос.). Процитовано 31 січня 2024.
  5. Белорусские музыканты записали песню-протест на стихи Владимира Некляева. 7 липня 2020.
  6. Председатель провластного Союза писателей проигнорировал презентацию книги Владимира Некляева(рос.)
  7. Ко Дню Воли в Минске состоялась презентация сборника стихов Владимира Некляева(рос.)
  8. Первой премией имени Натальи Арсеньевой удостоен Владимир Некляев. Наша Ніва (рос.). Процитовано 31 січня 2024.
  9. Некляев: Сначала мне мешали издавать стихи, теперь запрещают их читать. charter97.org (рос.). Процитовано 31 січня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]