Осмій самородний
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Осмій самородний | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | перевизначений (Rd)[d][1][2] |
| Абревіатура | Os[3] |
| Хімічна формула | Os |
| Nickel-Strunz 10 | 1.AF.05[4] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | гексагональна сингонія[5] |
| Просторова група | кристалографічна група 194d[5] |
 Осмій самородний у Вікісховищі | |
Осмій самородний — самородний метал — Os.
Сингонія гексагональна. Дигексагонально-дипірамідальний вид. У чистому вигляді в природі невідомий. Утворює інтерметалічну сполуку з іридієм.
Зустрічається в самородній платині. Дуже твердий і крихкий метал, має найбільшу з усіх відомих речовин густину — 22,48.
Від грецьк. «осме» — запах (S.Tennant, 1804).
Розрізняють:
- осмій іридіїстий (сисертськіт).
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (May 2017) — 2017.
- ↑ Cabri L. J., (not translated to fr) Nomenclature of platinum-group-element alloys: review and revision // The Canadian Mineralogist — 1991. — Vol. 29. — P. 231–237. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Осмій самородний // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Осмій самородний // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
