Плагіоніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плагіоніт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураPgi[2]
Хімічна формулаPb₅Sb₈S₁₇
Nickel-Strunz 102.HC.10b
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія
Інші характеристики
Названо на честькут (давньогрецька мова)[3]
Типова місцевістьGraf Jost-Christian mined[4]
CMNS: Плагіоніт у Вікісховищі

Плагіоніт (англ. plagionite; нім. Plagionit m) — мінерал, стибієва сульфосіль свинцю.

Від грецьк. «плагіос» — скісний (G.Rose, 1833).

Синонім — розеніт.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Pb5Sb8S17.

Склад у %: Pb — 40,75; Sb — 37,78; S — 21,47.

Сингонія моноклінна. Призматичний вид.

Утворює зернисті і дрібноголчаті агрегати, щільні маси.

Спайність ясна. Густина 5,56 (5,4—5,6).

Твердість 2,5 (2—3).

Колір і риса свинцево-сірі.

Злам раковистий.

Блиск металічний. Непрозорий.

Анізотропний.

Крихкий.

Зустрічається в гідротермальних родовищах з іншими сульфосолями сви-нцю в Баварії, Сх. Гарці (ФРН); Оруро (Болівія); Гурдара (Таджикистан). Рідкісний.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]