Площа Героїв (Калуш)
| Площа Героїв Калуш | |
|---|---|
 Пам’ятник юнакам-підлільникам ОУН | |
| Місцевість | Середмістя |
| Район | Центр |
| Розміщення | між вул. Підвальна, вул. Дзвонарська, вул. Шевченка і вул. С. Бандери |
| Назва на честь | Героїв, полеглих за волю України |
| Колишні назви | |
| площа Ринок, Леніна | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 410 м |
| Координати початку | 49°01′21″ пн. ш. 24°22′07″ сх. д. / 49.0226694° пн. ш. 24.3688111° сх. д. |
| Координати кінця | 49°01′30″ пн. ш. 24°22′06″ сх. д. / 49.0250056° пн. ш. 24.3683722° сх. д. |
| поштові індекси | 77301[1] |
| Транспорт | |
| Рух | частково відкритий |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки | ансамбль житлової забудови |
| Пам'ятники | Меморіальний комплекс розстріляним підпільникам ОУН — учням Торгової школи, |
| Комерція | продуктові магазини, торговий центр Олімп, продуктовий супермаркет Рукавичка, книгарня Букініст, фотоательє Галичанка, кафе, ресторани, піцерії, бари, банківські установи |
| Організації | Союз Українок |
| Парки | центральний міський сквер |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Площа Героїв у Вікісховищі | |
Площа Героїв — розташована в центральній частині міста Калуша. Розташована між вулицями Бандери, Шевченка, Ковжуна, Дзвонарська та Підвальна. До площі Героїв прилучаються вул. Нечая, вул. Цеглинського та Костельна.
Площа названа на пам'ять усіх героїв, полеглих за волю України, серед яких і 12 підпільників ОУН, розстріляних гестапо на цій площі.[2][3]
Назва дана площі ухвалою міської ради 25.12.1990.
На місці розстрілу героїв біля будинку під № 5 4 листопада 1993 року був встановлений пам'ятний знак членам ОУН, розстріляним у цей день 1943 року німецьким гестапо.
До XIX ст. площа Героїв була забудована дерев'яними будинками. Забудова мурованими будинками розпочалася всередині ХІХ століття. Зразки такої архітектури — це 2-3-поверхові будинки на площі Героїв. Ці будинки утворювали квадрат, на якому знаходився ринок, у зв'язку з чим до приходу радянської влади площа називалася Ринковою[4]. Сьогодні залишилося тільки декілька з цих споруд. Найдавнішою з них вважається будинок за адресою: Площа Героїв, 22. Він датується кінцем XVIII століття, і є одним з найдавніших будинків міста Калуша. Решта будівель комплексу були знесені у 1960-1970-х роках. У повоєнний час на площі був споруджений пам'ятник В. І. Леніну та дошка пошани «соцтруда», демонтовані серед дня влітку 1990 року за рішенням міської ради[5] (у 1950 — 1990 рр. площа носила ім'я «вождя пролетаріату»). За демонтажем поруч зі сміхом спостерігали жителі міста, а комуністичні функціонери — зі страхом з вікон райкому КПСС (тепер це приміщення районної та міської рад)[6]. 10 років позаду монументу Леніну стояв стояв монумент Сталіну, тихцем знятий комуністами вночі 1956 року. Наприкінці 1970-х територія площі була збільшена за рахунок перекриття наскрізного автомобільного руху на початковій частині вулиці Леніна (тепер — вулиця Чорновола), а екскаваторами здерли гранітну бруківку. Так до площі причепили нинішній будинок № 1, на якому надалі повісили дошку радянському герою[7][8].
На південному краї площі зберігся колишній центральний телеграфний стовп міста (телеграфний зв'язок встановлено у 1850-х роках)[9].
У другій половині ХІХ століття в будинку № 3 була відкрита перша у Калуші аптека. Перша згадка про неї датується 1877 роком. До 1964 р. у приміщенні була крамниця квітів, рішенням міськвиконкому № 105 приміщення передане аптеці. Її історія закінчується на межі 2006-2007 року, коли замість неї з'явився магазин з продажу побутової техніки. Згодом тут розмістилися банківські установи (спочатку VAB банк, а згодом банк Фінансова Ініціатива) Також у даній аптеці до останнього зберігалися окремі екземпляри меблів та посуду першої половини ХХ століття.
Площа Героїв на даний час є центральною міською площею. Саме тут проводяться культурно-розважальні заходи, політичні зустрічі, святкові концерти, а також розташовується новорічно-різдвяний ярмарок та новорічна ялинка. Центральна площа оточена ансамблем житлової забудови австрійсько-польської історичної доби. У 2004 р. було проведено реконструкцію площі: частково забруковано пішохідну зону, відновлено фонтан, встановлено нові лавки, смітники, а також кам'яні скульптури. Також було проведено реставрацію фасадів будинків. В кінці 2000-х рр. було споруджено торговельно-офісну будівлю, в якій на даний час (з 2014 року) розташований продуктовий супермаркет Рукавичка. В цей же час між Меморіальним комплексом та Краєзнавчим музеєм (вул. Шевченка) було зведено дві будівлі житлово-комерційного призначення (тут розташовані піцерія Sunrise та готель-ресторан Кондрат). У 2012 році навпроти фотоательє Галичанка поряд із приміщенням Союзу українок[10] розпочалося зведення нової триповерхівки і в 2018 р. здана, фасад якої своїм ультрасучасним стилем не вписується до сусідньої забудови. У 2019 р. встановлено новий пам’ятник розстріляним героям-підпільникам ОУН.[11]
-
Банківські установи -
Кафе Sunrise -
Житлові будинки -
Ансамбль житлової забудови -
Житловий будинок -
Підйом до районної ради -
Центральна площа -
Австрійські будинки -
Автостоянка -
Вид на вулицю Євшана. -
Центральна площа -
-
Вид на площу -
Парковка -
Новобудова навпроти фотоательє Галичанка
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України
- ↑ Хлопці, від яких залишилася тільки кров. Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 5 лютого 2016.
- ↑ Трагедія калуської “торгівельки”. — «Вікна», 2018.11.04. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 5 листопада 2018.
- ↑ У роки німецької окупації у Калуші діяла «фабрика мармоляди» і жваво йшла торгівля. ФОТО — Вікна, 2016.12.16. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 7 лютого 2017.
- ↑ Як танк у Калуші здали на металобрухт і як постав Камінь Незалежності?. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
- ↑ Літо 1990 року. У Калуші відбулася декомунізація. ФОТОФАКТ
- ↑ На площі Героїв у Калуші планують демонтувати барельєф Героєві Радянського Союзу. ФОТО. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 21 листопада 2016.
- ↑ Чи доцільний у Калуші пам'ятник російському науковцю Дмитру Менделєєву?. Архів оригіналу за 8 липня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
- ↑ У Калуші зберігся найдавніший телеграфний стовп міста. ФОТОФАКТ. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ У Калуші відкрили дошку відомій «союзянці» Ірині Сохацькій. ФОТО. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 12 лютого 2018.
- ↑ Як у Калуші відкрили оновлений пам’ятний знак розстріляним учням “торговельки”. ФОТО+ВІДЕО. — «Вікна», 2019.07.04. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 13 липня 2019.
- Мандрівка Калушем. Площа Героїв та вул. Григорія Цеглинського [Архівовано 20 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Василь Цапів. Про що розповідають назви вулиць м. Калуша. — Калуш: Калуська друкарня, 2005. — 350 с. — стор. 54–57.
| |||||||||||||
| |||||