Повз вікон йдуть поїзди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Повз вікон йдуть поїзди
рос. Мимо окон идут поезда
Жанрсоціальна драма
РежисерЕдуард Гаврилов
Валерій Кремньов
СценаристЛюбов Кабо
Олександр Хмелик
У головних
ролях
Марія Стернікова
Лев Круглий
Елла Некрасова
ОператорСергій Зайцев
КомпозиторГеоргій Фіртич
ХудожникФелікс Ясюкевич
Кінокомпанія«Мосфільм»
Тривалість98 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1966
IMDbID 0174025

«Повз вікон йдуть поїзди» — радянський художній фільм 1966 року про молоду вчительку літератури. Автор сценарію — Любов Кабо, в 1940 році закінчила педагогічний інститут і протягом усього життя працювала вчителем літератури. Дебютна робота однокурсників-випускників ВДІКівської майстерні Юхима Дзигана режисерів Едуарда Гаврилова і Валерія Кремньова. Фінал фільму викликав жваві дискусії. Незважаючи на ряд недоліків, дебютний фільм режисерів увійшов до числа найкращих фільмів про школу.

Сюжет

[ред. | ред. код]

У школу-інтернат провінційного тайгового сибірського містечка з Москви приїжджає працювати вчителем літератури молоденька випускниця педагогічного училища. Вона така молоденька, що навіть не може звикнути до власного ім'я по-батькові: «Ліда», — представляється вона, і директору доводиться її поправляти: «Лідія Сергіївна». Молода вчителька дивиться на шкільні події не з учительської, а як би зі шкільної парти, зсередини класу. З самої появи в школі-інтернаті Ліда не може зрозуміти порядків, заведених тут директором Федором Федоровичем, а коли розуміє, що за зовні благополучним життям інтернату ховається байдуже ставлення викладачів до дітей — не хоче підкоритися тому, що порядок — єдина мета виховної роботи, адже в результаті діти стають двоєдушними — слабкі стають брехливими, а то й підлими, ті, що сильніше і щиріше — замкнутими. Безпосередність, з якою героїня вторгається в життя школи, викликає невдоволення директора і завуча школи-інтернату. Але її 7 «Б» складний клас — її учень сирота Сашко Зенков в грі «в раба» програв однокласника Генці і тепер повинен все робити для нього: застеляти ліжко, чистити черевики, і всіляко піддається знущанням, або може відкупитися від боргу за десять рублів. Санька терпить і працює на розпилюванні дров, намагаючись по копійках зібрати гроші на «борг честі». В один день Генка з підручними вп'ятьох б'ють Саньку за те що він гуляє з дівчинкою. Кривдники знають, що Санька не ​​буде скаржитися, але дівчинка розповідає про бійку вчительці. Ліда викликає Саньку і по одному кожного з кривдників і… дає їм можливість битися, але тільки тепер — один на один. Незабаром в школі відбувається надзвичайна подія — на уроці 7 «Б» з сумочки вчителя біології вкрадені десять рублів… На загальношкільній лінійці директор змушує стояти всю школу до тих пір поки винний з 7 «Б» не зізнається. Лідія Сергіївна дає чесне комсомольське слово, що її хлопці самі розберуться в цій справі. Вона залишає хлопців в класі: «Я не можу бути слідчим і не хочу. Вирішуйте самі», і йде. Ліді потрібно щоб винуватець зрозумів і сам зізнався, для неї головне — навчити, але директору потрібен порядок і головне — покарати…

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]