Покровська церква (Кривий Ріг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Покровська церква
47°55′11″ пн. ш. 33°20′49″ сх. д. / 47.9197222222499946° пн. ш. 33.34694444447222139° сх. д. / 47.9197222222499946; 33.34694444447222139Координати: 47°55′11″ пн. ш. 33°20′49″ сх. д. / 47.9197222222499946° пн. ш. 33.34694444447222139° сх. д. / 47.9197222222499946; 33.34694444447222139
Тип спорудихрам
Сучасний статусдіючий
РозташуванняУкраїна, Дніпропетровська, Кривий Ріг
ЗасновникКриворізька сільська громада
Початок будівництва1884
Кінець будівництва1888
Зруйновано1964
Відбудовано2001
НалежністьПравослав'я
ЄпархіяКриворізька
ЮрисдикціяУкраїнська Православна Церква Московського патріархату
ЕпонімПокрова Пресвятої Богородиці
ПрисвяченняПокрова Божої Матері
Мапа

Покровська церква (Кривий Ріг) — церква УПЦ московського патріархату селища Карнаватка міста Кривий Ріг, Дніпропетровська область. Заснована в 1884 р., збудована і освячена в 1888 р. Зруйнована в 1964 р. Відновлена у 2001 р. Перебуває в юрисдикції Криворізької єпархії УПЦ МП.

Історія

[ред. | ред. код]

З початком видобутку залізної руди на Криворіжжі, громада селища Карнаватка отримала значні фінанси від угоди з ініціатором розробки верхньодніпровським поміщиком Олександром Полем. У зв'язку з цим, вона вирішила побудувати православний храм. Щорічно від кожного господарства Карнаватки виділяли кошик яєць для розчину на будівництво церкви.

Будівництво храму на честь Покрова Пресвятої Богородиці почалося в 1884 р, яке завершилося 1888 р. Її висота 29 м, довжина 34 м і ширина 21 м. Ікони для іконостасу були написані художником Омеляном Кручиніним.

Серед відомих дореволюційних священиків були протоієреї Автоном Лебедєв та Діодор Якубович (1868-1937).

Вважається, що закриття церкви відбулося 1926 року з причини її популярності не тільки серед робочого люду, але і в міліціонерів, і червоноармійців (скарга 1923 року). 1930 року були зняті і переплавлені на Криворіжсталі дзвони. Перед війною тут було сховище.

За німецької окупації храм поновив діяльність у 1941 р. Її закрили у 1960 р. під приводом відкриття в її будівлі музії історії релігії та атеїзму. 15 квітня 1964 року будівлю підірвали. Одним зі священиків у радянський період був протоієрей Миколай Торський (1875-1957)

1999 р. почалася відбудова храму. 2001 р. храм відбудували за проєктом зменшеної копії.

Джерела

[ред. | ред. код]