Ромуальдас Ґранаускас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ромуальдас Ґранаускас
лит. Romualdas Granauskas
Народився18 квітня 1939(1939-04-18)
Мажейкяй, Q16464200?
Помер28 жовтня 2014(2014-10-28) (75 років)
Вільнюс, Литва
ПохованняЦвинтар Антакалніса
ГромадянствоЛитва Литва
Діяльністьпрозаїк, есеїст, драматург, сценарист
Мова творівлитовська
Роки активності19542011
Напрямокпроза
Жанресе, розповідь, повість, роман, п'єса
НагородиОрден Великого князя Литовського Гедиміна (1999)

Ромуальдас Ґранаускас (лит. Romualdas Granauskas; 18 квітня 1939, Мажейкяй — 28 жовтня 2014, Вільнюс) — литовський прозаїк, есеїст, драматург, сценарист. Перекладав твори естонської літератури.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1957 закінчив школу трудової молоді в Сяді. Навчався у військово-морському училищі Клайпеди, Каунаському політехнічному інституті, який не закінчив.

У 1968-1970 працював в редакціях газети «Наше слово» (лит. Mūsų žodis) і журналу «Нямунас» (лит. Nemunas). Крім того, працював будівельником, слюсарем, радіокорреспондентом, учителем в школі (Моседіс).

З 1972 присвятив себе творчості. З 1973 член Союзу письменників Литви.

Похований на цвинтарі Антакалніо (Вільнюс).

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Батько — Ігнас Ґранаускас (1909-?) — лісник;
  • Мати — Розалія Іванаускайте (1916-?) — з села Найкяй;
  • Дружина — Альма Скруйбіте;
  • Діти — Гінтар, Інга.

Творчість

[ред. | ред. код]

Написав понад 20 творів. Перші публікації відбулися в 1954 в збірнику лит. «Medžių viršūnės». Перша книга вийшла в 1969. Велику популярність принесла письменникові повість «Життя під кленом», яка в 1988 була екранізована. У 2009 був знятий фільм і за романом «Вир» (лит. «Duburys»).

Сценарії

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1976 ф Втрачений дах лит. Sodybų tuštėjimo metas сценарист
1981 ф Літо закінчується восени лит. Vasara baigiasi rudenį сценарист
1983 ф Уроки ненависті лит. Neapykantos pamokos сценарист

українською в перекладі Надії Непорожньої оповідання Ромуальдаса Ґранаускаса «Полуденний дзвін коси» ввійшло до антології «Литовське радянське оповідання» (К.: «Дніпро», 1981. — С. 213-220; серія «Радянські оповідання»).

Нагороди та визнання

[ред. | ред. код]
  • Літературна премія імені Ю. Паукштеліса (1987) — за «Життя під кленом»
  • Літературна премія імені А. Вайчулайтіса (1995) — за роман «Метелик на губах» (лит. Su peteliške ant lūpų)
  • Премія Спілки письменників Литви (1999) — за книгу «Gyvulėlių dainavimas»
  • Офіцерський хрест Ордена Великого князя Литовського Гедиміна (1999)
  • Національна премія Литви в галузі культури та мистецтва (2000)
  • Премія імені Г. Петкевічайте-Біті (2004) — за роман «Вир»
  • Літературна премія імені Л. Довіденаса (2008) — за роман «Туман над долинами»
  • Премія Литовської асоціації художників (2013) — за книги «Якщо вам більше не потрібно» (лит. Kai reikės nebebūti) і лит. «Išvarytieji».

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Romualdas Granauskas (лит.). rasyk.lt. Процитовано 28 січня 2015.
  • Ромуальдас Ґранаускас на сайті Discogs (англ.)
  • Ромуальдас Гранаускас (рос.). КиноПоиск. Процитовано 28 січня 2015.
  • Ушел из жизни писатель Гранаускас (рос.). Delfi. 28 жовтня 2014. Процитовано 28 січня 2015.
  • Romualdas Granauskas (нім.). Nekropole. Процитовано 28 січня 2015.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Bukelienё E. N., Juknaité V. Saulёlydžio senis : Romualdo Granausko kūrybos interpretacijos. — Vilnius : Alma littera, 2004. — 159 p.