Річард Теодор Елі
Річард Теодор Елі (англ. Richard Theodore Ely; 13 квітня 1854, Ріплі, штат Нью-Йорк — †4 жовтня 1943, м. Олд-Лайм, штат Коннектикут) — американський економіст, співзасновник і шостий президент Американської економічної асоціації.
Річард Теодор Елі народився 13 квітня 1854 року в Ріплі, штат Нью-Йорк. Він — старший з трьох дітей Езри Стерлінг і Гаррієт Гарднер Елі. Незабаром після народження Елі, його сім'я переїхала на ферму площею 90 акрів біля Фредонії, штат Нью-Йорк, де Елі провів наступні 16 років. Батько Елі був інженером, який навчався самостійно, і йому бракувало навичок і знань для успішного господарства, також занадто покладаючись на популярну, іноді помилкову інформацію, яку він отримав від фермерських журналів. Його батьки були пресвітеріантами, але Елі надав перевагу Єпископальній Церкві.
У Колумбійському Університеті в Нью-Йорку Елі отримав ступінь бакалавра, а пізніше було навчання в Гейдельберзькому університеті, де Річард отримав докторський ступінь з економіки. А докторський ступінь в галузі права він отримав в коледжі Хобарта в 1892 році.
У 1881 р. він уже викладав політичну економіку в Університеті Гопкінса в Балтіморі, штат Меріленд, по 1892 роки.
У 1885 році Елі став засновником Американської економічної асоціації, в якій він до 1892 року був секретарем, а в період 1899—1901 був її президентом. Елі також заснував компанію «Lambda Alpha International» 1930 році, завданням якої є заохочення вивчення земельної економіки в університетах. Річард Теодор Елі був також відомий як «Батько земельної економіки».
У квітні 1891 Елі був засновником та першим секретарем Християнського Союзу, організації, що виступає за застосування християнських принципів до соціальних проблем у світі. З 1892 по 1925 рік Річард був професором політекономії в Університеті Вісконсина у Медісоні[9] а, крім того, він був директором Школи економіки, політичних наук та історії в тому ж університеті. Відомо, що в 1894 році Елі спробували змістити з кафедри за те, що в його викладанні нібито простежувався соціалістичний підтекст, проте спроба ця провалилася.
У 1925 році Елі переїхав до північно-західного університету в Чикаго, де отримав посаду професора економіки. В цьому місті він залишався до свого виходу на пенсію в 1933 році.
Елі вважали радикалом[10], тому що Елі фактично виступав проти соціалізму. Він стверджував, що соціалізм не потрібний, і "альтернатива соціалізму — наш складний соціально-економічний порядок, який заснований, в основному, на приватну власність ". Він попередив, що належний «баланс між приватним та державним підприємством» «загрожує соціалізмом, з одного боку, і плутократією, з іншого»[11].
Критика соціалізму Елі, зробила його політичною метою самих соціалістів. У своїй книзі 1910 року «Десять сліпих лідерів»[12] Артур Морроу Льюїс визнав, що Елі був «справедливим опонентом», який «багато зробив, щоб отримати слухання для соціалізму серед нерозумних», але стверджував, що він є лише одним із «буржуазних інтелектуалів», які були «недостатньо інтелектуальними, щоб зрозуміти природу нашої позиції». На нього значною мірою вплинув Герберт Спенсер, який віддавав перевагу конкуренції за монополію чи державну власність, з регулюванням «захистити свої переваги» та «пом'якшити його зло». Треба було «підвищити свій моральний і етичний рівень». І хоча Герберт Спенсер вважав, що на вільну конкуренцію найкраще сприяє дерегуляція та менша держава.
Елі підтримував профспілки та виступав проти дитячої праці, як і багато лідерів Прогресивного руху. Елі був близький до євангельського руху, підкреслюючи, що Євангеліє від Христа застосовується до суспільства в цілому, а не тільки для окремих індивідів.
Під час Першої світової війни Елі брав активну участь у створенні громадського руху для допомоги фронту, діючи в рамках організації «League to Enforce Peace». Він же був головою комітету з організації «Win the War Convention», захід якої пройшов в Медісоні в листопаді 1918 року. Політична діяльність Річарда Елі під час Першої світової війни включала його потужну кампанію з виведення сенатора Лафоллета з політики. Попри те, що Роберт Лафоллет був загалом прогресивним у політиці, його недостатня підтримка війни зробила його непридатним для роботи, на думку Річарда Елі, і, таким чином, Елі виступив проти того, щоб його видалили з Сенату Сполучених Штатів і припинили його вплив у політиці штату Вісконсин.
![](http://chped.net/https/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1d/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B0_%D0%95%D0%BB%D1%96.jpg/220px-%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B0_%D0%95%D0%BB%D1%96.jpg)
Річард Елі помер в м. Олд Лайм, штат Коннектикут, 4 жовтня 1943 року. Велика частина його багатої бібліотеки була придбана Університетом Луїзіани. Сьогодні ім'я Річарда Елі в основному згадується, як ім'я безпосереднього батька-засновника Американської економічної асоціації, яка започаткувала в своїй пам'яті щорічну «Лекцію Річарда Т. Елі» в 1960 році, що, на відміну від інших почестей Асоціації, також відкрита для неамериканських економістів.
Тепер його будинок відомий як Річард Т. Елі Хаус, який включено до Національного реєстру історичних місць.
- Ely R.T. Recent American Socialism, 1885
- Ely R.T. French and German Socialism in Modern Times. — NY, 1883
- Ely R.T. Pullman: A Social Study [Архівовано 30 квітня 2018 у Wayback Machine.]//Harper's Magazine, 70, February 1885, pp. 452–466
- Ely R.T. The Labor Movement in America. — NY, 1886
- Ely R.T. Cooperation in America, 1887
- Ely R.T. Problems of To-day; Tariffs, Taxation, Monopolies, 1888
- Ely R.T. An Introduction to Political Economy, 1889
- Ely R.T. Social Aspects of Christianity, 1889
- Ely R.T. Outlines of Economics. — NY, 1893
- Ely R.T. Socialism; an Examination of its Nature, its Strength and its Weakness. — London, 1894
- Ely R.T. Property and Contract in their Relation to the Distribution of Wealth, 1914
- Ely R.T. Ground Under Our Feet, 1938.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Університетський сайт [Архівовано 31 серпня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Див, наприклад, редакційні коментарі у біографії, опубліковані Товариством Джона Беріка в 1973 році: Френсіс Х. Ганнон, «Річард Т. Елі» в біографічному словнику ліворуч: том IV, стор. 357
- ↑ Ely, Дослідження в еволюції індустріального суспільства, с. 464, 468, 237.
- ↑ Артур М. Льюїс, Десять сліпих лідерів. Чикаго: Чарльз Х., 1912; с. 65, 78.
- Елі, Річард [Архівовано 22 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Академічна свобода на випробуванні: на випробуванні Елі в 1894 році
- Витяг із Соціального Закону про Службу [Архівовано 5 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Профіль на вебсайті «Історія економічної думки»
- Профіль на вебсайті Університету Вісконсин-Медісон
- Терон Ф. «Аристократ на пробу: Справа Річарда Т. Елі» [Архівовано 8 березня 2012 у Wayback Machine.], Вісконсин журнал історії, т. 47, № 2 (зима 1963-64), с. 140—159.
- «Sidney Fine», Річард Т. Елі, попередник прогресивного віку, 1880—1901, «Долина історичних досліджень Долини Міссісіпі». том 37.
- «Соціальний вірш Річарда Т. Елі» Літературний дайджест, том. 10, С. 5-6.
- Артур М. Льюїс Десять сліпих лідерів сліпих Чикаго: Чарльз Х. Керр. 1910. Див. «Глава 4: Річард Т. Елі», с. 65-82.
- Бенджамін Г. Радер; Річард Т. Елі: «Оповідання про соціальне Євангеліє», Журнал американської історії, том 53, випуск 1, 1 червня 1966 р., Стор. 61-74
|