Санцевич Анатолій Васильович

|Посада=

Анатолій Васильович Санцевич
Народився	23 червня 1924(1924-06-23) Кременчук, СРСР
Помер	15 березня 1996(1996-03-15) (71 рік) Київ, Україна
Країна	Україна
Діяльність	історик
Alma mater	Факультет міжнародних відносин Київського університету (1952)
Галузь	історіографія, джерелознавство
Заклад	Інститут історії України НАН України Інститут педагогіки НАПН України
Науковий ступінь	доктор історичних наук (1968)
Науковий керівник	Жебокрицький Віктор Андрійович
Аспіранти, докторанти	Веселова Олександра Михайлівна

Анатолій Васильович Санцевич (23 червня 1924, Кострома — 15 березня 1996, Київ) — український історіограф, джерелознавець, дослідник методики і методології вивчення історії. Лауреат премії імені Д. З. Мануїльського АН УРСР (за 1984 рік).

Біографія

Народився 23 червня 1924 року в селі Костромі Крюківського району Полтавської губернії (нині в межах міста Кременчука). У 1952 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського державного університету. У 1952–1955 навчався в аспірантурі Інституту історії АН УРСР. У 1955 році, під керівництвом кандидата історичних наук В. А. Жебокрицького, захистив кандидатську дисертацію на тему: «Підривна діяльність Ватикану і боротьба трудящих народно-демократичної Польщі проти католицької реакції (1945—1953)». У 1955–1961 роках працював старшим науковим співробітником Інституту педагогіки УРСР, у 1961–1996 роках — старшим науковим співробітником відділу історії соціалістичного і комуністичного будівництва, завідувачем відділу, заступником директора, провідним науковим співробітником відділу української історіографії Інституту історії АН УРСР. У 1968 році захистив докторську дисертацію на тему: «Проблеми історії України 1945—1965 рр. у радянській історіографії». Нагороджений медаллю імені А. С. Макаренка Міністерства освіти України. Помер в Києві 15 березня 1996 року.

Основні праці

• М. І. Яворський: Нарис життя та творчості. — Київ, 1995;
• Видатний історик України М. Є. Слабченко. — Київ, 1993;
• Развитие исторической науки в Академии наук Украинской ССР, 1936—1986 гг. — Київ, 1986;
• Українська радянська історіографія (1945—1982). — Київ, 1984;
• Методика исторического исследования. — Київ, 1984;
• Джерелознавство з історії України (1917—1941). — Київ, 1981;
• Джерелознавство з історії України післявоєнного періоду (1945—1970). — Київ, 1972;
• Сучасність очима історика. — Київ, 1971;
• Проблеми історії України післявоєнного періоду в радянській історіографії. — Київ, 1967;
• Вивчення питань робітничого руху на уроках історії. — Київ, 1959.

Джерела та література

• Пінчук Ю. А. Санцевич Анатолій Васильович [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 451. — ISBN 978-966-00-1290-5.

Література

• Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник. / Серія «Українські історики». — Випуск 1. — Київ, 1998.
• Санцевич Анатолий Васильевич // Историки-слависты СССР: Биобиблиографический справочник / Академия наук СССР; Ответственный редактор В. А. Дяков. — Москва: Наука, 1981. — С.144—145.
• Радянська енциклопедія історії України. — Том 4. — Київ, 1972.