Соната для скрипки і фортепіано № 10 (Бетховен)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соната для скрипки і фортепіано № 10
КомпозиторЛюдвіг ван Бетховен
Видано1816[1]
Тональністьсоль мажор
Інструментуванняфортепіано і скрипка

CMNS: Соната для скрипки і фортепіано № 10 у Вікісховищі

Соната № 10 для скрипки і фортепіано, Соль мажор, op. 96 Людвіга ван Бетховена — остання скрипкова соната Бетховена, написана 1812 року та присвячена Ерцгерцогу Рудольфу. Складається з чотирьох частин:

  1. Allegro moderato
  2. Adagio espressivo
  3. Scherzo: Allegro
  4. Poco allegretto

Триває близько 27 хвилин.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Скрипкові Сонати Людвіга ван Бетховена
№ 1 | № 2| № 3| № 4| № 5| № 6| № 7| № 8| № 9| № 10