Справа «Україна проти Росії (щодо Криму)»
| Справа «Україна проти Росії (щодо Криму)» | |
|---|---|
| Суд | Велика палата Європейського суду з прав людини |
| Повна назва справи | Україна проти РФ (щодо Криму) |
| Слухання | 11 вересня 2019 (щодо юрисдикції), 13 грудня 2023 (по суті) |
| Почато | 13 березня 2014 року (подання 1-ої заяви) |
| Рішення | 16 грудня 2020 (щодо юрисдикції), 25 червня 2024 року (по суті) |
| Досьє | Справа на сайті ЄСПЛ |
| Обвинувачений | Російська Федерація |
| Позивач(і) | Україна |
| Позов | № 20958/14 (щодо Криму) (13 березня 2014), № 38334/18 (27 серпня 2018). |
| Хід справи | |
| Процедурна історія | заяви від 13 березня 2014 та 26 серпня 2015 об'єднано в № 20958/14 (щодо Криму) |
| Склад суду | |
| Колегія | 17 суддів |
| Голова суду | Шіфра О'Лірі (Ірландія) |
| Віцеголови | Марко Босняк (Словенія), Габріеле Кучко-Штадльмайер (Австрія) |
| Застосований закон | |
| Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод | |
Справа «Україна проти Росії (щодо Криму)» — міждержавна судова справа в Європейському суді з прав людини щодо скарг України про систематичні порушення окупаційною владою РФ Європейської конвенції з прав людини в АР Крим під час Російсько-української війни (з 2014).
Справа містить позовні заяви 2014 року та 2015 року, що охоплюють порушення прав з 27 лютого 2014 року по 26 серпня 2015 року, та об'єднана зі заявою 2018 року «Україна проти Росії (VII)» щодо політичних в'язнів.[1][2]
ЄСПЛ уже встановив, що РФ, починаючи з 27 лютого 2014 року (тобто з дати, коли була захоплена Верховна Рада АР Крим), здійснювала ефективний контроль над АР Крим, що фактично означає визнання військової окупації з відповідальністю Російської Федерації за порушення, що мають місце там, з цього часу.
14 січня 2021 року оприлюднено проміжне рішення ЄСПЛ: за позовною заявою українського уряду від 13 березня 2014 року суд визнав юрисдикцію у позові України проти РФ. Суд відхилив як неаргументовані звинувачення України за трьома пунктами: у тому, що російська влада в АР Крим націоналізувала власність українських військових, встановила там «адміністративну практику щодо вбивств/розстрілів» та переслідування міжнародних журналістів. ЄСПЛ визнав прийнятними скарги України щодо:
- насильницьких зникнень та відсутності ефективного розслідування у цьому зв’язку (стаття 2); жорстокого поводження (стаття 3);
- незаконних затримань (стаття 5);
- примусового насадження російського громадянства (стаття 8);
- незаконних обшуків приватної власності (стаття 8);
- утисків, переслідування та конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до Російської православної церкви (стаття 9);
- припинення діяльності українських медіа (стаття 10);
- заборони публічних зібрань, а також залякування та незаконне затримання організаторів демонстрацій (стаття 11);
- експропріації майна цивільних осіб та приватних підприємств без компенсації (стаття 1 Першого протоколу);
- заборони української мови в школах та переслідування україномовних дітей у школі (стаття 2 Першого протоколу);
- обмеження свободи пересування між Кримом та материковою частиною України (стаття 2 Протоколу № 4);
- переслідування кримських татар відповідно до статті 14 у поєднанні зі статтями 8, 9, 10 та 11 Конвенції та зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції.
13 грудня 2023 у Страсбурзі в Європейському суді з прав людини відбулись усні слухання розгляду справи по суті вказаних звинувачень.[3][4][2][5][6]
- ↑ ЄСПЛ призначив на листопад слухання у справі «Україна проти Росії» щодо Криму. Еспресо TV. 23 березня 2023.
- ↑ а б Віртуальний музей російської агресії. Справа «Україна проти Росії (щодо Криму)» за № 20958/14 та № 38334/18. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про правопорушення.(укр.)(англ.)(фр.)
- ↑ Владислава Присяжнюк, Муслім Умєров (13 грудня 2023). ЄСПЛ розпочинає розгляд по суті справи «Україна проти Росії» щодо окупації Криму. Суспільне.
- ↑ Cвітлана Карвацька (30 вересня 2022). 7 ключових питань щодо позовів України до ЄСПЛ. Юридичний факультет ЧНУ ім. Ю. Федьковича.
- ↑ Іванна Костіна (25 червня 2024). Росія розгромно програла в ЄСПЛ справу щодо порушень прав людини у Криму. Європейська правда.
- ↑ Ілона Милостива (27 червня 2024). Рішення ЄСПЛ по Криму: що означає для України. Юридична газета.
| ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
