Тверська картинна галерея
Тверська картинна галерея ![]() | |
---|---|
рос. Тверская областная картинная галерея | |
![]() | |
56°51′45″ пн. ш. 35°54′00″ сх. д. / 56.86250° пн. ш. 35.90000° сх. д.Координати: 56°51′45″ пн. ш. 35°54′00″ сх. д. / 56.86250° пн. ш. 35.90000° сх. д. | |
Тип | музей[1] |
Країна | ![]() |
Розташування | ![]() |
Адреса | рос. Советская, 3 |
Засновано | 1937 |
Сайт | gallery.tver.ru |
![]() | |
![]() |
Тверська картинна галерея(рос. Тверская картинная галерея) — картинна галерея і музей декоративно-ужиткового мистецтва в місті Твер.
Накопиченню творів мистецтва в тверському краї сприяло декілька обставин — побудова церков, виникнення дворянських садиб в 18 столітті і створення резиденції тверського губернатора в місті Твер. Важлива зупинка царських кортежів з Петербургу у Москву в Твері примусила створити тут палацово-парковий ансамбль. На початку 19 століття імператорський Подорожній палац перебудовано, збільшено в розмірах і перетворено на резиденцію губернатора.
Ідеї просвітництва вплинули на місцеве дворянство. Вже 1866 року в місті створено невеличкий історико-археологічний музей, один з перших в провінційній Росії. Музей створено за підтримки губернського статистичного комітету та губернатора П. Р. Багратіона, поета Ф. Н. Глинки, науковця Н. І. Рубцова. Після більшовицького перевороту 1917 р. і ліквідації дворянських садиб в краї, картини, ікони і речі з поруйнованих церков і садиб перевезли в музей. 1937 року постановою з Москви — картинна галерея стала самостійним музейним закладом.
- ікони
- церковні фрески, зняті зі стін сакральних споруд
- живопис Росії 18-20 ст. і скульптура
- західноєвропейський живопис
- російська графіка
- декоративно-ужиткове мистецтво ( історичні меблі, фаянс, порцеляна, художнє скло )
Цікавими зразками монументального живопису тверського краю стали фрески, зняті зі стін церкви 15 століття Різдва Богородиці села Городня, Воскресенського собору Оршина монастиря 1567 року. Не стали в заваді науковцям і при розкопках 1967 року - сміття 18 століття, де були знайдені фрагменти фрески «Св. Микола Мирликійський» ( фреску схильні відносити до 15 століття ).
![](http://chped.net/https/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2a/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF_%D0%B4%D0%B5_%D0%9B%D0%B0_%D0%93%D1%96%D1%80_%D0%90%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8.jpg/300px-%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF_%D0%B4%D0%B5_%D0%9B%D0%B0_%D0%93%D1%96%D1%80_%D0%90%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8.jpg)
Збірка комплектована з випадкових робіт, звезених з поруйнованіх дворянських садиб і доповнена деякими придбаннями в комісійних магазинах Москви. Випадкове комплектування залишило значні лакуни в збірках, незважаючи на наявність цікавих, іноді дійсно рідкісних зразків. Зібрання має твори італійської, голландськьої, французької шкіл і різних стилів - маньєризму, реалізму, бароко, рококо.
Частка творів пізнього Відродження і маньєризму 16 століття відкриває експозицію ( анонім « Різдво Христове», анонім «Юдиф з мечем в наметі Олоферна» венеційської школи ). Полотно « Смерть Архімеда » належить генуезцю Джованні Баттіста Ланджетті ( 1625-1676 ), що працював в Венеції. Декілька картин демонструють досягнення провінційних майстрів в жанрі ведута (венеційці Франческо Батальолі «Архітектурний пейзаж», Ф. Цуньо «Руїни амфітеатру», римський художник Д.-Б. Коломбо «Пейзаж з руїнами», «Італійська таверна», італійський митець 19 ст. Джачинто Джиганте «Амальфі» ).
Серед голландських і фламандських митців -
- Саломон де Брай « Вигнання Агарі з дитиною», датовану 1656 роком.
- Йоост Корнеліс Дрохслот « Селянське свято»
- Флорис Геррітс ван Схотен «Кухня»
- Абрахам Говартс « Пейзаж з фігурами»
- Анран ван Остаде «Жанрова сцена»
- Ніколас Корнеліс Муйарт « Геракл пасе стадо фіванського царя Амфітріона»
![](http://chped.net/https/upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/3/3e/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC_17_%D1%81%D1%82.%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_.jpg/200px-%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB_%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC_17_%D1%81%D1%82.%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_.jpg)
Коло цих картин ретельно досліджують і через їх значну мистецьку вартість, і через несподіванки атрибуцій. Типовий зразок караваджизму - велике за розмірами полотно ( 154 на 118 см ) на релігйну тематику «Іван Хреститель в пустелі » з річковим пейзажем на тлі , датоване 1624 роком. На картині є лише монограма - PMF.
Велич і гордовита суворість притаманні рідкісному для провінційних музеїв портрету невідомого поета в лавровому вінку. Полотно відносять до іспанської ( Неаполітанської ?) школи 17 століття.
Більша різноманітність притаманна картинам Франції. Грайливим рококо віє від картини «Зефір і Флора», яка виявилася оригіналом француза 18 століття Жана-Франсуа де Труа ( 1679-1752 ).
Унікальним на теренах Росії є полотно «Астрономічні прилади». Його автор - француз Філіп де ла Гір ( 1640-1719 ), що був сином художника, а став науковцем-астрономом. Лише в ранні роки він займався живописом, про що свідчить і цей рідкісний натюрморт з науковими приладами. Серед інших митців франції в музейній збірці -
- Антуан Куапель «Вакх і Аріадна»
- Луї Мішель Ванлоо «Молода пані з голубами»
- Клод Жозеф Верне «Озеро»
- Мартин Дроллінг старший «Портрет математика Шарля Боссю»
![](http://chped.net/https/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/93/Unknown_man_by_Rokotov_%28Tver_gallery%29.jpg/200px-Unknown_man_by_Rokotov_%28Tver_gallery%29.jpg)
![](http://chped.net/https/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fc/Andreyev_by_Repin_1912.jpg/200px-Andreyev_by_Repin_1912.jpg)
![](http://chped.net/https/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b9/Mikhail_Nesterov_061.jpg/200px-Mikhail_Nesterov_061.jpg)
Невеличку, але цікаву групу складають твори початку 18 ст. світського напрямку. Їх коріння веде в кінець 17 століття, коли провінційні художники-іноземці малювали царські персони («Портрет цариці Наталі Кирилівни Наришкіної», «Портрет цариці Марфи Романової»). Доба Петра І представлена «Портретом Гаврили Івановича Давидова, старицького поміщика, ветерана петровської армії», «Портретом Катерини І, дружини царя», дитячим портретом А. Паніної, датованим 1715 роком.
Серед майстрів середини і кінця 18 століття —
В розділі 19 століття —
- Василь Тропінін
- Ілля Рєпін
- Василь Суриков
- Іван Шишкін
- Олексій Саврасов
- Архип Куїнджі
- Ісаак Левітан
- Василь Полєнов
- Костянтин Коровін
- Євген Лансере
- Ілля Машков
- Борис Кустодієв та ін.
В розділі радянського періоду
- Олександр Дейнека
- Сергій Герасимов
- Олександр Дубов
- Дмитро Жилінський
- Аристарх Лентулов
- Михайло Нестеров
- Георгій Нісський
- Аркадій Пластов
- Володимир Стожаров
- Ісаак Бродський
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тверська картинна галерея |
- «Калининская областная картинная галерея», каталог выставки, М, «Изобразительное искусство», 1987 (рос)