Фортинський Федір Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фортинський Федір Якович
Народився15 (27) лютого 1846(1846-02-27)
Шостьє, Касимовський повіт, Рязанська губернія
Помер12 (25) грудня 1902(1902-12-25) (56 років)
Київ, Російська імперія
ПохованняБайкове кладовище
Місце проживанняКиїв
Країна Російська імперія
Діяльністьісторик
Alma materПетербурзький університет
Галузьісторія
ЗакладКиївський університет Святого Володимира
ПосадаРектор Київського університету
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор загальної історії

Федір Якович Фортинський (15 (27) лютого 1846(18460227), Шостьє — 12 (25) грудня 1902, Київ) — український науковець, історик-медієвіст. Ректор Київського університету.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 15 (27 лютого) 1848 року в селі Шостьє (тепер Касимовського району Рязанської області) в родині сільського священика Якова Афанасійовича Фортинського. Випускник Рязанської духовної семінарії. 1869 році закінчив історико-філологічний факультет Петербурзький університет. 20 травня 1872 року захистив дисертацію «Титмар Мерзебургский и его хроника». 31 травня 1872 року був обраний доцентом кафедри загальної історії Університету Святого Володимира.

У 18741876 роках навчався за кордоном. 14 березня 1877 року захистив дисертацію «Приморские вендские города и их влияние на образование Ганзейского союза до 1370 года» у Санкт-Петербурзькому університеті, здобувши ступінь доктора загальної історії. 8 квітня 1877 року затверджений екстраординарним професором кафедри загальної історії. 8 травня 1878 року затверджений ординарним професором кафедри загальної історії. У 18871890 роках працював деканом історико-філологічного факультету. У 1895 році обраний почесним членом Історичного товариства Нестора Літописця. 1897 року отримав звання заслуженого ординарного професора Університету Святого Володимира.

Могила Федора Фортинського

З 13 серпня 1890 року по 20 липня 1902 року обіймав посаду ректора Університету Святого Володимира; багато зробив для розвитку слов'янознавства; як ректор, провадив реакційну політику царського уряду. У 1902 році обраний почесним членом Київської духовної семінарії.

Помер в Києві 12 (25 грудня) 1902 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 10). У цій же могилі поховано прах його доньки Надії Федорівни Фортинської (1880 - 1971)

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]