Френсіс Ґренфелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лорд Ґренфелл
англ. Francis Grenfell
Ім'я при народженніангл. Francis Wallace Grenfell
Народження29 квітня 1841(1841-04-29)[1][2]
Свонсі, Уельс, Сполучене Королівство
Смерть27 січня 1925(1925-01-27)[1][2] (83 роки)
Віндлшемd, Суррей-Гітd, Суррей, Англія, Велика Британія
ПохованняBeaconsfield, Buckinghamshire.
КраїнаУельс
 Сполучене Королівство
ПриналежністьВелика Британія United Kingdom
Рід військБританська армія Британська армія
Роки служби1859–1908
ЗванняField Marshal
КомандуванняEgyptian Army
4th Army Corps
Commander-in-Chief, Ireland
Війни / битви9th Xhosa War
Anglo-Zulu War
Anglo-Egyptian War
Mahdist War
ТитулBaron Grenfelld
По відставціPilgrims Society
Church Lads' Brigade
ДітиPascoe Grenfell, 2nd Baron Grenfelld[2][3], Madelina Grenfelld[2] і Arthur Grenfelld[2]
НагородиВеликий лицарський хрест Ордена Лазні
Великий лицарський хрест Ордена Святого Михайла і Святого Георгія
Вінчестерський кафедральний собор, Меморіал фельдмаршала Лорда Ґренфелла

Фельдмаршал Френсіс Воллес Ґренфелл, перший Барон Ґренфелл (29 квітня 1841(18410429) — 27 січня 1925) — британський армійський офіцер. Починав службу  флігель-ад'ютантом і дослужився до головнокомандувача. У Південній Африці воював у складі 9-ї армії під час Англо-зулуської війни та англо-єгипетської війни. Згодом він був призначений головнокомандувачем Єгипетської армії і командував військами в битві біля Суакіна у грудні 1888 року та в битві Тоскі в серпні 1889 року під час Повстання Махді. Після цього він став губернатором Мальти, а потім Головнокомандувачем Ірландії до виходу на пенсію в 1908 році.

Рання життя і кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився у родині Песко Сен-Леже Ґренфелл і Кетрін Енн Ґренфелл (в дівоцтві Дю Пре). Ф.Ґренфелл навчався у школі Мілтон Аббас в Дорсеті, але вирішив достроково залишити навчання[4].

Військова кар'єра

[ред. | ред. код]

Ф.Ґренфелл 5 серпня 1859 року почав службу в 3-му батальйоні 60-го Королівського корпусу[5]. Згодом 21 липня 1863 року він отримав звання капітана[6]. В 1874 році він був призначений Головнокомандувачем Південної Африки.[7] Після  англо-зулуської війни він повернувся в Англію та був призначений підполковником 29 листопада 1879 року. У квітні 1881 року Ф.Ґренфелл став бригадним майором піхотної бригади в Південній Африці[8].

Наприкінці 1882 року Ф.Ґренфелл був призначений заступником Головнокомандувача Єгипетської армії. У квітні 1885 року він сам очолив командування єгипетськими військами, дислокованими в Асуані під час експедиції на Ніл. 7 січня 1886 року він отримав звання генерал-полковника[9].У серпні 1885 він став копаньйоном Ордена Лазні, а 25 листопада 1886 року — лицарем-Командором Ордена Лазні[10]. Також в 1888—1889 рр. він продовжував командувати британськими військовими силами в ряді битв.  

Під час Повстання Махді Ф.Ґренфелл дослужився до генерал-майора (3 серпня 1889 року)[11]. 25 травня 1892 року він був призначений кавалером великого Хреста ордена Святого Михайла і Святого Георгія, якраз після повернення з Єгипту[12].

Повернувшись в Англію, Ф.Ґренфелл у 1892 році став заступником генерал-ад'ютанта у військовому Міністерстві на посаді генерального інспектора вільнонайманих військ[13]. В 1897 році він повернувся в Єгипет, щоб командувати британськими силами під орудою нового командувача і був призначений 1 квітня 1898 року генерал-лейтенантом[14]. З 1 січня 1899 року він був призначений губернатором Мальти[15] з місцевими званням генерала [16], перебуваючи на посаді до початку 1903 року.

26 червня 1902 року коронаційна комісія внесла його ім'я як майбутнього пера[17] і він був проголошений бароном Ґренфеллом в окрузі Гламорган 15 липня 1902 року[18] Ф.Ґренфелл прийняв присягу на засіданні палати лордів вперше 22 липня 1902 року[19].

Після повернення напостійно до Сполученого Королівства він продовжував командувати новоствореним 4-м армійським корпусом з квітня 1903 року[20] і був підвищений до повного генерала на 16 березня 1904 року[21]. У травні 1904 року він став головнокомандувачем Ірландії та головним офіцером, командувачем 3-м армійським корпусом[22].

11 квітня 1908 року Ф.Ґренфелл був проведений у фельдмаршали та вийшов на пенсію[23]. У травні 1910 року він був присутній на похороні короля Едуарда VII[24], а в червні 1911 року — на коронації нового монарха короля Георга V.[25]

Ф.Ґренфелл служив полковником у 1-го полку Суррей (Південний Лондон)[26], полковником 2-го полку лейб-гвардії, а потім полковником 1-го полку лейб-гвардії[27]. І, нарешті, був призначений полковник-комендантом Королівського стрілецького корпусу[28] і полковником королівського Мальтійського полку міліції[29].

Ф.Ґренфелл був управителем і комендантом «юнацьких бригад» молодіжної англіканської парамілітарної організації з 1908 по 1925 роки.[30] В 1914 році він був ініціатором створення 16-го батальйону Королівського стрілецького корпусу з вихованців «юнацьких бригад»[31]. 1902 він був також засновником і членом комітету «Товариства паломників» (англ. Pilgrims Society) — елітного клубу для промоції британсько-американських стосунків[32].

Помер у віці 83 років у Віндлесгемі в Суррей-Гіт 27 січня 1925 і був похований на церковному цвинтарі парафії Св. Марії і Всіх Святих у Біконсфілді, Бекінгемшир.[33].

Родина

[ред. | ред. код]

У 1887 році Ф.Ґренфелл одружився з Евелін Вуд, дочкою генерал-майора Роберта Блюхера. Дітей у них не було.

Після смерті його першої дружини він одружився вдруге в 1903 році з Маргарет Мадженді, дочкою Льюїса Мадженді. Вони мали двох синів і доньку.

Герб Ґренфеллів

Родинний герб Ґренфеллів: На червоному щиті три геральдичні золоті кларнети, поверх яких на горизонтальному золотому полі чотиризубцева червона корона.[34]

Звання і нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б в г д Lundy D. R. The Peerage
  3. Kindred Britain
  4. Francis Grenfell, 1st Baron Grenfell. Oxford Dictionary of National Biography. Процитовано 17 серпня 2013.
  5. London Gazette // 21 July 1863
  6. London Gazette // 27 October 1871
  7. Heathcote, p. 152
  8. London Gazette // 8 March 1881
  9. London Gazette // 30 March 1886
  10. London Gazette // 26 November 1886
  11. London Gazette // 9 August 1889
  12. London Gazette // 25 May 1892
  13. London Gazette // 21 August 1894
  14. London Gazette // 19 April 1898
  15. London Gazette // 18 November 1898
  16. London Gazette // 3 March 1899
  17. Шаблон:Cite newspaper The Times
  18. London Gazette // 18 July 1902
  19. Шаблон:Cite newspaper The Times
  20. You must specify issue=, startpage=, and date= when using {{London Gazette}}. Available parameters: Шаблон:London Gazette/doc/parameterlist

  21. You must specify issue=, startpage=, and date= when using {{London Gazette}}. Available parameters: Шаблон:London Gazette/doc/parameterlist

  22. London Gazette // 13 May 1904
  23. Heathcote, p. 153
  24. London Gazette // 26 July 1910
  25. London Gazette // 26 September 1911
  26. London Gazette // 25 October 1889
  27. London Gazette // 10 May 1907
  28. London Gazette // 15 November 1898
  29. London Gazette // 16 October 1914
  30. Factsheet 2 - Governors & Commandants of the CLB/CLCGB. Church Lads' & Church Girls' Brigade Historical Group. 2012. Процитовано 29 жовтня 2016.
  31. Factsheet 13 - The 16th Battalion KRRC. Church Lads' & Church Girls' Brigade Historical Group. 2012. Процитовано 29 жовтня 2016.
  32. The Pilgrims of Great Britain: A Centennial History (2002) — Anne Pimlott Baker, ISBN 1-86197-290-3
  33. Francis Grenfell, 1st Baron Grenfell. Find-a-Grave. Процитовано 17 серпня 2013.
  34. Debrett's Peerage, 1968, p.510
  35. Шаблон:Cite newspaper The Times
  36. Шаблон:Cite newspaper The Times
  37. You must specify issue=, startpage=, and date= when using {{London Gazette}}. Available parameters: Шаблон:London Gazette/doc/parameterlist

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Obituary in The Times, 28 January 1925
  • Grenfell, Lord (1925). Memoirs of Lord Grenfell. Hodder & Stoughton. ASIN B0008564IE.