Хлевнюк Олег Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хлевнюк Олег Віталійович
рос. Олег Витальевич Хлевнюк
Народився7 липня 1959(1959-07-07)[1] (64 роки)
Вінниця, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Росія[2]
Діяльністьісторик, викладач університету
Alma materВінницький педагогічний інститут (1980)
Галузьісторія СРСР
ЗакладМДУ
Вища школа економіки (Москва)
Науковий ступіньдоктор історичних наук (1997)
ЧленствоКоролівське історичне товариствоd

Олег Віталійович Хлевнюк (нар. 7 липня 1959, Вінниця) — радянський і російський історик, спеціалізується на дослідженні сталінського періоду в історії СРСР, доктор історичних наук, професор МДУ і ВШЕ.

Навчання

[ред. | ред. код]

О.Хлевнюк закінчив Вінницьку школу № 2, Вінницький державний педагогічний інститут ім. М. Островського за спеціальністю «історія» (1980) та аспірантуру Інституту історії СРСР (1985). Кандидат історичних наук (1987).

Захистив дисертацію на тему: «Зміна культурного вигляду міських робітників СРСР. 1926—1939 рр.», доктор історичних наук (1997). Захистив дисертацію на тему: «Політбюро ЦК ВКП(б) у 1930-ті рр.: механізми політичної влади в СРСР».

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

О.Хлевнюк  працював на посаді головного спеціаліста відділу вивчення та публікації документів Державного архіву Російської Федерації. Під його редакцією було видано ряд збірників документів з історії СРСР 1920-1960-х років.

З 2011 року — професор кафедри вітчизняної історії XX—XXI століть історичного факультету  Московського державного університету. 2014 року О.Хлевнюк обійняв посаду провідного наукового співробітника Міжнародного центру історії та соціології Другої світової війни і її наслідків, професора школи історичних наук гуманітарного факультету ВШЕ.

О.Хлевнюк — член-кореспондент Королівського історичного товариства (Велика Британія), член редакційної ради журналу «Slavonica», співредактор серії «Документи радянської історії», входить до складу редколегій журналів «Російська історія», «Новий історичний вісник», «Cahiers du Monde Russe[fr]», «Kritika. Explorations in Russian and Eurasian History», книжкової серії та оргкомітету циклу конференцій «Історія сталінізму».

Гліб Павловський характеризує О. В. Хлевнюка як «провідного російського історика сталінізму»[3].

Основні роботи

[ред. | ред. код]
  • У співавторстві з В. А. Козловим. Начинается с человека: человеческий фактор в социалистическом строительстве. Итоги и уроки 30-х годов. — М.: Политиздат, 1988. — ISBN 5-250-00064-9
  • Ударники первой пятилетки. — М.: Знание, 1989. — ISBN 5-07-000246-5
  • 1937 год: противостояние. — М.: Знание, 1991. — ISBN 5-07-001654-7
  • 1937-й: Сталин, НКВД и советское общество. — М.: Республика, 1992. — ISBN 5-250-01537-9
  • Сталин и Орджоникидзе: конфликты в Политбюро в 30-е годы. — М.: Россия молодая, 1993. — ISBN 5-86646-047-5
  • Политбюро. Механизмы политической власти в 1930-е годы. — М.: РОССПЭН, 1996. — ISBN 5-86004-050-4
  • Совместно с С. В. Мироненко. Заключённые на стройках коммунизма. ГУЛАГ и объекты энергетики в СССР. Собрание документов и фотографий. — М.: РОССПЭН, 2008. — 448 с. — ISBN 978-5-8243-0918-8
  • Хозяин. Сталин и утверждение сталинской диктатуры. — М.: РОССПЭН, 2010. — 478 с. — ISBN 978-5-8243-1314-7.
  • В соавторстве с Й. Горлицким. Холодный мир. Сталин и завершение сталинской диктатуры. — М.: РОССПЭН, 2011. — ISBN 978-5-8243-1536-3
  • Сталин. Жизнь одного вождя. — М.: Corpus, 2015. — ISBN 978-5-17-087722-5

Визнання

[ред. | ред. код]

Праці О. В. Хлевнюка видані англійською, німецькою, французькою, італійською та іншими мовами.

Нагороджений премією «Громадська думка» — Видавництво РОССПЕН (2010).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #120572486 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. LIBRIS — 2015.
  3. Историк и его модели. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 30 серпня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]