Чорноминський палац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чорноминський палац
Палац графів Чарномських
Палац графів Чарномських
Палац графів Чарномських
48°13′08″ пн. ш. 29°00′43″ сх. д. / 48.21889° пн. ш. 29.01194° сх. д. / 48.21889; 29.01194
КраїнаУкраїна Україна
Містос. Чорномин
РозташуванняПіщанський район, Вінницька область
Типпалац
Тип будівліпалац
Стилькласицизм
Автор проєктуневідомий
БудівельникБоффо Франц Карлович
АрхітекторФранческо Боффо
Початок будівництва1810
Побудовано1820
Основні дати:
1810—1820
Будівлі:
Станпотребує реставрації

Чорноминський палац. Карта розташування: Україна
Чорноминський палац
Чорноминський палац
Чорноминський палац (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Палац графів Чарномських у селі Чорномин Піщанського району Вінницької області. Дуже схожий на Білий дім у Вашингтоні. Пам'ятка архітектури, включена до Державного реєстру національного культурного надбання.

Красень-палац був зведений у 1810—1820 роках Миколаєм Чарномським. Керував будівельними роботами Франческо Боффо, серед творінь якого — палац графа Воронцова в Одесі. У 1890-х роках до палацу було прибудовано нову частину, що значно змінило архітектурну композицію. У 1916 році садибу відвідав визначний польський письменник Ярослав Івашкевич. Він згадував у своїх нотатках про чудовий каретний сарай, який справив на нього найбільше враження. В ньому знаходилось безліч екіпажів: карети, американські коляски, колимаги і чудові брички — справжній каретний музей. На жаль, він не зберігся до наших днів.

Старий палац у стилі пізнього класицизму, цегляний, прямокутний в плані. На північному фасаді — напівциркулярний ризаліт з восьмиколонним портиком іонічного ордену на високому цоколі. На парковому фасаді — шестиколонний портик іонічного ордену. Планування головної будівлі анфіладне з центрально розташованим залом. Воно було значно змінено під час пристосування будівлі під школу. Збереглося оздоблення ліпненням, яке відноситься переважно до кінця XIX століття — часу реконструкції палацу, лише частково простежується первинне оздоблення.

Нова частина палацу у формах неоренесансу. У плані — витягнутий прямокутник, поєднаний переходом зі старою будівлею. Планування коридорне. Обидві будівлі двоповерхові.

Деякі назви цього палацу: «Палац з двадцятидоларової банкноти», «Вінець розбитого кохання».

Нині палац використовується як сільська школа, а службовий флігель — як місцева лікарню.

Галерея

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]