Шпиця Володимир Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Григорович Шпиця
Володимир Шпиця
Народився17 червня 1913(1913-06-17)
Вовчанськ, Харківська губернія, Російська імперія
Помер24 січня 1986(1986-01-24) (72 роки)
Львів, Українська РСР, СРСР
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
ГромадянствоСРСР СРСР
Діяльністьполіграфія, видавнича справа
Відомий завдякиректор Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова
Науковий ступінькандидат технічних наук
Відомі учніМороз Петро Микитович
ПопередникКеллер Станіслав Юліанович
НаступникТолстой Григорій Денисович
У шлюбі зМіщенко Леоніла Іванівна
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «Партизанові Вітчизняної війни» I ступеня
почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР Грамота Президії Верховної Ради УРСР Заслужений працівник вищої школи УРСР

Володи́мир Григо́рович Шпиця (17 червня 1913, Вовчанськ, Харківської губернії — 24 січня 1986, Львів) — радянський український науковець, кандидат технічних наук (1951), доцент (1952), ректор Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова (1952–1973)

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1913 р. у місті Вовчанську Харківської губернії в родині вчителів. Після завершення семирічки у рідному місті навчався у Харківському машинобудівельному та конструкторському технікумі, який закінчив у 1932 р. Ще до завершення навчання став працювати конструктором у різних проектних організаціях Харкова: УкрНДІ промтранспорту, Укрцемпроект, «Укргипроогнеупори», харківська контора «Стальпромеханізація».

Наукова та викладацька діяльність

[ред. | ред. код]

1931 року вступає на другий курс механічного факультету Харківського інженерно-педагогічного інституту, який закінчив у 1934 р. та убув залишений на навчання в аспірантурі. Цього ж року скерований на роботу до Куйбишевського індустріального інституту ім. В. В. Куйбишева, де викладав на кафедрі деталей машин та вантажопідйомних механізмів, за сумісництвом працював заступником декана, деканом факультету, а потім ученим секретарем інституту.

З початком Великої Вітчизняної війни мобілізований до Робітничо-селянської Червоної армії, з серпня 1941 р. — курсант Орських курсів військових перекладачів Південно-Уральського військового округу, а з лютого 1942 р. — слухач Військового інституту іноземних мов Робітничо-Селянської Червоної Армії. У січні 1943 р. скерований у Центральний штаб партизанського руху, в березні цього ж року переведений на службу до Українського штабу партизанського руху в Житомирську область — у з'єднання партизанських загонів під командуванням О. М. Сабурова на посаду командира спеціальної технічної розвідгрупи. Вже у жовтні 1943 р. В. Г. Шпіца був призначений заступником командира партизанського загону ім. Кармелюка з розвідки Кам'янець-Подільського з'єднання під командуванням А. З. Одухи, а з грудня 1943 р. В. Г. Шпіца — заступник командира з'єднання з розвідки. На цій посаді перебував до розформування з'єднання.

У серпні 1944 призначений директором Чернівецького індустріального технікуму. З серпня 1946 переведений на роботу до Українського поліграфічного інституту старшим викладачем кафедри деталей машин. У 1950 був прикомандирований у річну аспірантуру при Одеському політехнічному інституті, де 1951 року захистив дисертаційну роботу «Вопросы ударной прочности болтов» на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. Цього ж року Володимира Григоровича призначають на посаду доцента та доручають керівництво кафедрою деталей машин УПІ. З серпня 1952 — директор УПІ ім. Івана Федорова, у вересні — ВАК затвердив його у званні доцента по кафедрі деталей машин. У цьому ж 1952 у Куйбишевському індустріальному інституті побачив світ навчальний посібник В. Г. Шпиці «В. Г. Шпица. Примерный расчет ленточно-колодочно-ременного вариатора».

На посаді директора (ректора) інституту та завідувача кафедри доцент Шпиця пропрацював більше двадцяти років — до виходу на пенсію у 1973. Протягом його ректорства в інституті було організовано п'ять нових факультетів: заочний, київський вечірній, львівський та хмельницький загальнотехнічні, підвищення кваліфікації, а також підготовче відділення, розпочато видання республіканського міжвідомчого науково-технічного збірника «Поліграфія і видавнича справа».

Після виходу на пенсію і до самої смерті (у 1986) продовжував викладати на кафедрі деталей машин.

Помер у Львові, похований на Личаківському кладовищі, поле № 86.[2]

Політична та громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Обирався депутатом Львівської міської та Ленінської районної Ради депутатів трудящих, членом Львівського міського, Ленінського та Шевченківського районних комітетів КП України.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами:

Медалями

  • «За трудовое отличие»,
  • «Партизану Отечественной войны» І ступеня

Інші відзнаки:

  • Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР,
  • Грамота Президії Верховної Ради УРСР,
  • звання «Заслужений працівник вищої школи УРСР».

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Шпиця Володимир Григорович, доцент, канд. техн. наук. Українська академія друкарства. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 1 серпня 2014.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Людина творчої праці [Текст] : [В. Г. Шпіца] / Г. Бабічева // Рад. полігр. — 1950. — 7 лист.
  • В. Г. Шпіца очима викладача і студента [Текст] : [спогади] / М. Д. Феллер // Рад. полігр. — 1990. — 12 жовт.
  • Незвичайна біографія звичайної людини [Текст] : до 95-річчя з дня народж. В. Г. Шпіци / О. В. Мельников // Полігр. і вид. справа. — 2008. — Вип. 2 (48). — С. 166–167. — ISSN 0554-4866
  • Шпіца Володимир Григорович [Текст] : [біогр. довідка] // Українська академія друкарства. 1930–2010. Історико-біографічний довідник / О. В. Мельников ; М-во освіти і науки України. Укр. акад. друкарства. — Львів : Укр. акад. друкарства, 2010. — С. 495–496.
  • Незвичайна біографія звичайної людини [Текст] : до 95-річчя з дня народж. В. Г. Шпіци / О. В. Мельников // Полігр. і вид. справа. — 2008. — Вип. 2 (48). — С. 166–167. — ISSN 0554-4866
  • Людина творчої праці [Текст] : [В. Г. Шпіца] / Г. Бабічева // Рад. полігр. — 1950. — 7 лист.
  • В. Г. Шпіца очима викладача і студента [Текст] : [спогади] / М. Д. Феллер // Рад. полігр. — 1990. — 12 жовт.
  • Видавничо-поліграфічний факультет. 1954–2004 [Текст] : нариси історії / П. О. Киричок, Р. Г. Іванченко, А. К. Дорош, А. І. Петрук та ін. ; упоряд. В. В. Хоню ; М-во освіти і науки України. Нац. техн. ун-т України «Київ. політехн. ін-т». — К. : ВПФ НТУУ «КПІ», 2004. — 208 с.
  • Кафедра інженерної механіки в 1946–2006 роках [Текст] : бібліогр. покажч. / упоряд. С. Г. Стельмащук; редкол. : С. Г. Стельмащук, С. М. Комаров, Д. В. Чабан ; М-во освіти і науки України. Укр. акад. друкарства. — Львів : Укр. акад. друкарства, 2006. — 176 с.
  • Вузи УРСР [Текст] : довідкові мат. / підгот. : В. І. Пітов, В. М. Попов. — К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1968. — 182 с.
  • Украинский полиграфический институт им. Ивана Федорова [Текст] : проспект / отв. за выпуск В. В. Жих ; М-во высшего и ср. спец. образования УССР. — Львов : Укр. полигр. ин-т, 1965. — 40 с.
  • Украинский полиграфический институт им. Ивана Федорова [Текст] : проспект / отв. за выпуск А. И. Петрук ; М-во высшего и ср. спец. образования УССР. — Львов : Укр. полигр. ин-т, 1969. — 20 с.
  • Украинский полиграфический институт им. Ивана Федорова. 1930–1980 [Текст] : [проспект] / отв. за выпуск Н. В. Старовойт. — Львов : Укр. полигр. ин-т, 1980. — 14 с.
  • Український поліграфічний ін-т ім. Івана Федорова [Текст] : проспект / відп. за випуск М. В. Старовойт ; М-во вищої та сер. спец. освіти УРСР. — Львів : Укр. полігр. ін-т, [1986]. — 28 с.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 461. — ISBN 978-966-8955-00-5
  2. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 463. — ISBN 966-8955-00-5.