Якоб Вакернагель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Якоб Вакернагель
Jacob Wackernagel
Якоб Вакернаґель як ректор у 1912-1913 р.
Якоб Вакернаґель як ректор у 1912-1913 р.
Якоб Вакернаґель як ректор у 1912-1913 р.
Народився11 грудня 1853(1853-12-11)
Базель
Помер22 травня 1938(1938-05-22) (84 роки)
Базель
ПохованняЦвинтар у Гьорнліd і Wolfgottesackerd
КраїнаШвейцарія Швейцарія
НаціональністьШвейцарія Швейцарія
Діяльністьмовознавець, викладач університету, індолог, класичний філолог
Alma materГеттінгенський університет
Галузьмовознавство
ЗакладБазельський університет
Посадаректор Базельського університетуd
ЧленствоНімецький археологічний інститут
Шведська королівська академія наук
Баварська академія наук
Відомий завдяки:дослідження з грецької мови та індоєвропеїстики, «Закон Вакернагеля».
БатькоWilhelm Wackernageld
Брати, сестриRudolf Wackernageld
Нагороди
орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»

Якоб Вакернагель, Якоб Вакернаґель (нім. Jacob Wackernagel; 11 грудня1853, Базель — 22 травня 1938, там само) — швейцарський мовознавець. Фахівець в галузі грецької мови та індоєвропеїстики.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син філолога Вільгельма Вакернагеля. Класичну філологію, германістику та історію студіював у Геттінгенському та Лейпцизькому університетах. Докторську дисертацію захистив 1875 року в Базелі. Викладав у Базельському університеті, з 1879 року професор грецької мови, наступник Фрідріха Ніцше. В 1902 році був запрошений у Геттінгенський університет, але через першу світову війну, змушений був повернутися в Базель. Вийшов на пенсію в 1936 році, й помер 22 травня 1938 в Базелі.

Головна праця Вакернагеля — «Altindische Grammatik», всебічна граматика санскритської мови. Він також відомий як відкривач «Закону Вакернагеля».

Основні праці

[ред. | ред. код]
Екслібрис науковця Якоба Вакернагеля, 1897 р.
  • Die epische Zerdehnung, «Beiträge zur Kunde der indogermanischen Spachen», 1878, Bd 4;
  • Das Dehnungsgesetz der griechischen Komposita, Basel, 1889;
  • Beiträge zur Lehre vorm griechischen Akzent, Basel. 1893;
  • Vermischte Beiträge zur griechischen Sprachkunde, Basel, 1897;
  • Sprachliche Untersuchungen zu Homer, Basel, 1916;
  • Vorlesungen über Syntax mit besonderer Berücksichtigung von Griec hisch, Lateinisch und Deutsch, Bd I—2, Basel, 1920—24.

Література

[ред. | ред. код]

Jacob Wackernagel, Lectures on Syntax: with special reference to Greek, Latin, and Germanic, edited and translated by David Langslow, New York: Oxford University Press, 2009 (англійський переклад видання 1920—1924 років).

  • Debrunner, Albert: Zum 70. Geburtstag Jacob Wackernagels. In: Indogermanisches Jahrbuch. Bd. 9, 1924, S. 264—269.
  • Debrunner, Albert: Nachtrag zum Verzeichnis der Schriften Jacob Wackernagel. In: Indogermanisches Jahrbuch. Bd. 23, 1939, S. 446—451.
  • Ebel, Wilhelm (Hrsg.): Catalogus Professorum Gottingensum 1734—1962. Im Auftrage der Georgia Augusta. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1962, S. 28, 113.
  • Schwyzer, Eduard: Jacob Wackernagel. In: Thomas A. Sebeok (Hrsg.): Portraits of Linguists: A Biographical Source Book for the History of Western Linguistics, 1746—1963. Volume II: From Eduard Sievers to Benjamin Lee Whorf. Indiana University Studies in the History and Theory of Linguistics. Indiana University Press, Bloomington/London 1938, S. 52-55.
  • Zur Erinnerung an Professor Wackernagel-Stehlin: Geboren am 11. Dezember 1853, gestorben am 22. Mai 1938. Basel: Frobenius. (Ohne Verfasserangabe).

Посилання

[ред. | ред. код]