Якут (географ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Якут
араб. ياقوت بن عبد الله الحَمَوي الرومي
Прізвиськоأبو عبد الله, شهاب الدين і أبو الدُّر
Народився1178[1]
Константинополь
Помер20 серпня 1229
Алеппо, Сирія
ПохованняAl Khaisaran cemeteryd
Діяльністьмандрівник-дослідник, географ, письменник, історик
Галузьісторія, філологія і географія
ВчителіIbn Yaishd і ʾAbū al-Baqāʾ al-ʿUkbariyyd
Знання моварабська[1]
Magnum opusMu'jam Al-Buldand і Mu'jam al-udabad
Суспільний станвільновідпущеник
Конфесіяіслам

Якут (Jãqūt, 1178 або 1179 — 1229) — арабський географ грецького роду, що потрапив до арабського полону в Багдаді.

Автор географічного словника («Муджам аль-Бульдан»), в якому в статтях «Рус», «Хазар», «Булгар» умістив серед інших витяг з опису посольства Ібн-Фадлана з Багдада до волзьких болгар.

Словник Якута був джерелом для історії Руси 10 століття. Якут згадує також про християнську релігію на Русі.

Словник у 6 томах був виданий Вюстенфельдом (18661873).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Література

[ред. | ред. код]