France Télévisions

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
France Télévisions
France Télévisions SA
Країна Франція Франція
Місто реєстрації Париж
Власник(и) Уряд Франції
Керівник(и) Дельфін Ернотт
Заснована 7 вересня 1992 (як France Télévision); 1 серпня 2000 (як France Télévisions SA)
Ранні назви France Télévision
Інтернет Сайт компанії

France Télévisions (з 2018 стилізовано як france·tv) — французький національний суспільний телевізійний мовник. Утворена в результаті інтеграції громадських телеканалів France 2 (раніше Antenne 2) і France 3 (раніше France Régions 3), до яких пізніше приєдналися юридично незалежні канали France 4 (раніше Festival), France 5 (раніше La Cinquième) і France Info.

Фінансується Казначейством Франції та прибутком від комерційної реклами. Новий закон про суспільне мовлення передбачає поетапне припинення комерційної реклами на суспільних телеканалах (спочатку у вечірній час, потім поступово протягом дня).

Мовник підтримує ініціативу Hybrid Broadcast Broadband TV (HbbTV), яка просуває та встановлює відкритий європейський стандарт для гібридних приставок для прийому трансляції телевізійного телебачення та широкосмугових мультимедійних додатків з єдиним інтерфейсом користувача, і вибрала HbbTV для інтерактивних новин, спортивних і погодних служб, а також планує додати можливість наздоганяючого телебачення та обміну інформацією в соціальних мережах.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

З 1964 по 1975 рік французьке радіо і телебачення було монополізовано через організацію Office de Radiodiffusion Télévision Française[en]. З метою стимулювання конкуренції організація була розділена в 1975 році на три телевізійні канали — TF1, Antenne 2 і FR3, котрі як і раніше належали французькому уряду, але керувалися незалежно один від одного. Однак продаж TF1 компанії Bouygues у 1987 році та посилення конкуренції з боку інших нових приватних мовників (таких як Canal+ і La Cinq, останній був замінений громадським каналом La Cinquième після того, як він припинив трансляцію в квітні 1992 року) призвели до зниження глядацької аудиторії на 30% в двох публічних каналів, що залишилися, між 1987 і 1989 роками.[2][3] Однак канали були врятовані, коли єдиний генеральний директор був призначений керувати як Antenne 2, так і FR3, що дало заснувати організацію France Télévision. У 1992 році вони були перейменовані на France 2 і France 3 відповідно.[4]

У серпні 2000 року було створено France Télévisions SA як холдингову компанію для громадських телевізійних каналів Франції, яка поглинула контроль над France 2, France 3 і La Cinquième (пізніше перейменовано на France 5). У 2004 році Réseau France Outre-mer[en] був поглинений France Télévisions. Починаючи з 2008 року, президент Франції взяв на себе обов’язок призначати президентів французьких суспільних мовників, які були раніше номіновані Conseil supérieur de l'audiovisuel[en]. У 2013 році за правління Франсуа Олланда раніше прийнятий закон було змінено, щоб повернути повноваження призначати президентів або французькі громадські мовники до Conseil supérieur de l'audiovisuel.

Телеканали

[ред. | ред. код]
Логотипи телеканалів France Télévisions (2018-2020)
  • France 2 — основний канал компанії з другою за величиною аудиторією.
  • France 3 — другий канал компанії, що складається з мережі регіональних станцій.
  • France 4 – доступний лише на цифровому телебаченні. Попередня назва «Festival» (1996–2005), за якої спеціалізувався на театрі, опері, франкомовній та іншій драматургії європейського походження. Зараз це канал, що містить дитячі програми, спорт, ситкоми, мистецтво, музику та розваги.
  • France 5 – фокусується на суспільних питаннях (охорона здоров’я, освіта, політика...) з ток-шоу та культурою з документальними фільмами.
  • France Info — канал з цілодобовими новинами, працює за підтримки Radio France, France Médias Monde[en] та Institut national de l'audiovisuel[en].
  • Culturebox — культурний канал, який був запущений 1 лютого 2021 року і замінив France Ô на каналі TNT 19.[5]

Телеканали, що належать не тільки France Télévisions

[ред. | ред. код]
Канал Частка France Télévisions Частка каналів з непрямим впливом Частка інших каналів
Gulli (раніше) 34% Groupe M6 — 66%
Mezzo 20% France Télémusique — 20% Lagardère Active — 60%
Planète+ Crime 34% Canal+ Thématiques (Groupe Canal+)
TV5 MONDE 12.58% ARTE — 3.29%
Euronews 24.05%
ARTE Arte France — 50% Arte Deutschland TV GmbH — 50%

France Télévisions 100%-во володіє France Télémusique SAS.

France Télévisions володіє 45% холдингової компанії Arte France разом з Французькою державою (25%), Radio France (15%) та INA (15%). Arte France і Arte Deutschland утворюють консорціум Arte, який керує двомовним франко-німецьким каналом (Arte ділиться своїм аналоговим каналом із France 5, але обидва канали мають окремі постійні послуги на кабельному, супутниковому та цифровому мовленні).

Попередні логотипи

[ред. | ред. код]
  • Перший логотип France Télévisions з 1992 по 2000
    Перший логотип France Télévisions з 1992 по 2000
  • Третій логотип France Télévisions з 2002 по 2008
    Третій логотип France Télévisions з 2002 по 2008
  • Четвертий логотип France Télévisions з 2008 по 2011
    Четвертий логотип France Télévisions з 2008 по 2011
  • Шостий логотип France Télévisions з 2012 по 2018
    Шостий логотип France Télévisions з 2012 по 2018

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ French Public Broadcaster Goes For HbbTV [Архівовано 11 листопада 2018 у Wayback Machine.]. Online Reporter 13 вересня 2011. Процитовано 27 березня 2012
  2. ↑ Rollet, Brigitte. "Television in France", in Television in Europe, pp. 39–40. Eds. Coleman, James A.; Rollet, Brigitte. Intellect Books, 1997. ISBN 1-871516-92-7
  3. ↑ Rigourd, Serge. "France", in Western Broadcasting at the Dawn of the 21st Century, pp. 255, 270. Eds. Haenens, Leen; Saeys, Frieda. Walter de Gruyter, 2001. ISBN 3-11-017386-7
  4. ↑ Hart, Jeffrey A. Technology, Television, and Competition: The Politics of Digital TV, p. 46. Cambridge University Press, 2004. ISBN 0-521-82624-1
  5. ↑ French public TV station launches channel to boost struggling culture sector. RFI (англ.). 2 лютого 2021. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
Члени
Австрія Österreichischer Rundfunk • Азербайджан Іджтімай Телевізія • Албанія Radio Televizioni Shqiptar • Алжир Établissement public de télévision та Radio Algérienne • Андорра Ràdio i Televisió d'Andorra • Бельгія Vlaamse Radio- en Televisieomroeporganisatie та Radio-Télévision Belge de la Communauté Française • Болгарія Болгарське Національне Телебачення та Болгарське національне радіо • Боснія і Герцеговина Радіо та телебачення Боснії і Герцеговини • Ватикан Радіо Ватикану • Велика Британія BBC та United Kingdom Independent Broadcasting (ITV • STV Group • Channel Four Television Corporation • S4C) • Вірменія Громадська телекомпанія Вірменії та Громадське радіо Вірменії • Греція Грецька корпорація телерадіомовлення • Грузія Громадське мовлення Грузії • Данія TV 2 та Данське радіо • Естонія Eesti Rahvusringhääling (ETV) • Єгипет Єгипетське об'єднання радіо та телебачення • Ізраїль Ізраїльська корпорація телерадіомовлення • Ірландія Raidió Teilifís Éireann та TG4 • Ісландія Ríkisútvarpi • Іспанія RTVE та Cadena SER • Італія Radiotelevisione Italiana • Йорданія Йорданська телерадіокорпорація • Кіпр Cyprus Broadcasting Corporation • Латвія Латвійське телебачення та Латвійське радіо • Литва Литовське національне радіо і телебачення • Ліван Télé Liban • Ліван Лівійський національний канал • Люксембург RTL Group та Radio 100,7 • Північна Македонія Македонська телерадіокомпанія • Мальта Public Broadcasting Services • Марокко Société Nationale de Radiodiffusion et de Télévision • Молдова Телерадіо-Молдова • Монако Radio Monte-Carlo, TMC та Monaco Média Diffusion • Нідерланди Nederlandse Publieke Omroep • Німеччина ARD та Zweites Deutsches Fernsehe • Норвегія Norsk Rikskringkasting та TV 2 • Польща Telewizja Polska та Polskie Radio • Португалія Rádio e Televisão de Portugal • Румунія Румунське телебачення та Румунська радіомовна компанія • Сан-Марино San Marino RTV • Сербія Радіо Телебачення Сербії • Словаччина Радіо і телебачення Словаччини • Словенія Radiotelevizija Slovenija • Туніс Établissement de la radiodiffusion-télévision tunisienne • Туреччина Турецька телерадіокомпанія • Угорщина MTVA та Duna • Україна Національна суспільна телерадіокомпанія України • Фінляндія Yle • Франція Europe 1 та Groupement des Radiodiffuseurs Français de l'UER (TF1 • France Télévisions • Canal+ • Radio France • France Médias Monde) • Хорватія Хорватське радіотелебачення • Чехія Česká televize та Český rozhlas • Чорногорія Radio Televizija Crne Gore • Швейцарія SRG SSR • Швеція Sveriges Television, Sveriges Radio та Sveriges Utbildningsradio
Асоційовані
члени
Австралія Australian Broadcasting Corporation, FreeTV Australia та Special Broadcasting Service • Бангладеш Телебачення Бангладеш • Бразилія Радіо Культура • Гонконг Radio Television Hong Kong • Грузія Imedi TV та Руставі 2 • Індія All India Radio • Іран Телерадіомовлення Ісламської республіки Іран • Казахстан Хабар • Канада Canadian Broadcasting Corporation • КНР Центральне телебачення Китаю та Медіагрупа Шанхаю • Куба Кубинський інститут радіо та телебачення • Маврикій Mauritius Broadcasting Corporation • Малайзія Radio Televisyen Malaysia • Нова Зеландія TVNZ та Radio New Zealand • Оман Телебачення Султанату Оман • Південна Корея Korean Broadcasting System • Заїр South African Broadcasting Corporation • Сирія Organisme de la Radio-Télévision Arabe Syrienne • США American Broadcasting Company, American Public Media, CBS, National Public Radio, NBC та WFMT • Чилі Canal 13 • Японія NHK, Tokyo Broadcasting System та Tokyo FM
Колишні
члени
Греція Нове грецьке радіо, інтернет та телебачення • Ізраїль Ізраїльське управління телерадіомовлення • Іспанія Antena 3 Radio та Cadena COPE • Монако Теле-Монте-Карло •  Корпорація телерадіомовлення Лівійської Джамаїірії • Сербія та Чорногорія Udruženje javnih radija i televizija • Словаччина Словацьке телебачення та Словацьке радіо • Угорщина Угорське телебачення та Угорське радіо • Фінляндія TV3 • Чехословаччина Чехословацьке телебачення • Швеція TV4 • SFR Югославське радіо та телебачення • Білорусь Белтелерадіокомпанія • Росія Перший канал, Всеросійська державна телевізійна і радіомовна компанія, Радіостанція Маяк та Радіостанція Орфей
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.chped.com/w/index.php?title=France_Télévisions&oldid=42791530