Ткаченко Юрій Анатолійович
| Ткаченко Юрій Анатолійович | |
|---|---|
 | |
| Дата народження | 19 серпня 1935[1] |
| Місце народження | Запоріжжя, Українська СРР, СРСР |
| Дата смерті | 5 серпня 2000 (64 роки) |
| Місце смерті | Київ, Україна |
| Поховання | Ушня |
| Громадянство |  СРСР Україна |
| Національність | українець |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Професія | кінооператор, кінорежисер, сценарист |
| IMDb | ID 2407644 |
Ю́рій Анато́лійович Ткаче́нко (19 серпня 1935, Запоріжжя, УРСР, СРСР — 5 серпня 2000, Київ, Україна) — український кінооператор, кінорежисер, сценарист.
Народився 19 серпня 1935 р. в м. Запоріжжі в родині робітника. Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії(1958).
Працював оператором і режисером «Укркінохроніки».
З 1983 р. — режисер студії «Укртелефільм».
Був членом Національної Спілки кінематографістів України.
Помер 5 серпня 2000 р. в Києві.
Похований на старому цвинтарі під Святою Горою, біля с. Ушня, Золочівського району, Львівської області. На могилі встановлений стилізований козацький хрест.
Зняв документальні стрічки: «Земля Київська» (1959), «Місто шахтарської слави» (1960), «Кубок змінює адресу» (1961), «Десята ювілейна», «Золотий м'яч» (1962), «Вам, двадцятирічні», «Мис Тарханкут», «Пісня завжди з нами», «Листи Люби Молдован», «Ми студенти різних континентів» (1963), «Сучасні запорожці», «Керманичі» (1965, Перша премія Зонального огляду, Ленінград, 1966; Диплом Міжнародного фестивалю, Лондон, 1966; Диплом за найкращу операторську роботу Всесоюзного кінофестивалю, Київ, 1966; Диплом Міжнародного кінофестивалю, Обергаузен, 1967; Диплом Міжнародного кінофестивалю, Нью-Йорк, 1967), «195 днів» (1965), «Кораблі не вмирають» (1965, у співавт., Перша премія зонального огляду, Ленінград, 1966; Перша премія Всесоюзного кінофестивалю, Київ, 1966), «Берег надії», «Грані таланту» (1966), «Мужність», «Десант у безсмертя» (1967), «Довженкова земля» (1970), «Леся Українка», «Музика Веделя» (1971), «Про дружбу співа Україна» (1974, у співавт.), «Батько садів» (1975), «Суперкубок» (1975, співавт. сценарист, режисер, оператор), «Спогад про ярмарок» (1980), «Лобановський. Роздуми про футбол» (1982, співавт. сценарист), «Гоголь» (1982) та ін.
Створив художні телефільми:
- «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1983)
- «Украдене щастя» (1984)
- «Ніч у маю» (1991)[2][3]
- «Невідомий Чорновіл» (1991)
- Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С. 155—156.
- Юрій Ткаченко на сайті IMDb (англ.)
- Юрій Ткаченко і його дорога до Святої гори… / Мужук Леонід Петрович
- Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)
- Фільмографія на kinokolo.ua
- Митець. Кіносвіт Юрія Ткаченкавідео (Канал Культура)
|
